Грантова революція у вищій освіті: перші підсумки масштабної реформи фінансування навчання восени 2026 року

Осінь 2026 року увійде в історію української освіти як момент остаточного зламу радянської моделі фінансування вищої школи. Після кількох років пілотування та поступового тестування, цьогоріч система державних грантів запрацювала на повну потужність. За даними МОН, опублікованими на початку жовтня, понад 65% цьогорічних першокурсників бакалаврату отримали фінансову підтримку від держави у вигляді повних або часткових грантів на навчання.

Як спрацював механізм «гроші за студентом» у 2026 році

Цього року процедура отримання грантів була повністю автоматизована. Абітурієнти, які склали Національний мультипредметний тест (НМТ) і отримали високі бали, автоматично побачили в особистих кабінетах у Дії суму, яку держава готова інвестувати в їхнє навчання. Гранти розділили на дві основні категорії:

• Гранти першого рівня (повне покриття): надавалися вступникам із найвищими балами (від 190 балів з двох або трьох профільних предметів). Держава повністю покрила вартість їхнього навчання навіть у найдорожчих приватних чи державних університетах країни.
• Гранти другого рівня (співфінансування): покривали від 30% до 75% вартості навчання. Решту суми студенти або їхні батьки доплачували самостійно або залучали пільгові довгострокові кредити, які цього року активно пропонували державні банки.

Загалом у вересні-жовтні 2026 року через платформу Дія було активовано понад 45 тисяч грантових сертифікатів на загальну суму понад 1,8 мільярда гривень.

Зміна пріоритетів: які спеціальності обрали «грантовці»

Статистика першого місяця навчання показує різку зміну пріоритетів серед молоді. Завдяки системі коригувальних коефіцієнтів, запровадженій МОН для стимулювання дефіцитних професій, державні гранти на інженерні спеціальності, оборонні технології, енергетику, реабілітацію та психологію мали підвищений номінал.

Наприклад, грант на спеціальність «Кібербезпека» або «Проектування безпілотних систем» покривав 100% вартості навчання навіть при середньому балі НМТ (від 160 балів), тоді як для майбутніх юристів та філологів вимоги залишалися максимально жорсткими. Це призвело до того, що вперше за багато років технічні університети України зафіксували рекордний набір на перший курс, заповнивши аудиторії вмотивованими студентами, які свідомо обрали відбудову країни.

Регіональний прорив та конкуренція університетів

Нова система завдала серйозного удару по монополії столичних закладів вищої освіти. Раніше абітурієнти з високими балами масово їхали до Києва чи Львова на «бюджет». Восени 2026 року завдяки «регіональному коефіцієнту» грант у Харкові, Дніпрі, Запоріжжі чи Одесі мав більшу купівельну спроможність.

Регіональні університети оперативно відреагували на зміни: вони знизили вартість контрактного навчання до рівня державного гранту, щоб залучити якнайбільше студентів без додаткових доплат із боку батьків. Як результат — Харківський та Дніпровський національні університети змогли повністю укомплектувати групи на високотехнологічних спеціальностях, забезпечивши збереження наукового потенціалу прифронтових областей.

Виклики реформи: з чим стикнулися виші у жовтні

Попри очевидний успіх, початок навчального року виявив і низку проблем, які освітянам доводиться вирішувати буквально «на ходу» в жовтні 2026 року. Найголовніша з них — фінансова нерівність між факультетами всередині університетів. Гуманітарні напрямки, які традиційно виживали за рахунок масового комерційного набору, відчули суттєвий брак коштів. Оскільки кількість «вільних» контрактників без грантів різко скоротилася, деякі кафедри змушені оптимізувати штати або об'єднуватися.

Окрім цього, університети зіткнулися з необхідністю підвищувати якість викладання. Оскільки студент тепер безпосередньо розпоряджається державними грошима, він висуває вищі вимоги до інфраструктури, викладацького складу та практичного складника навчання. У жовтні вже зафіксовано перші випадки переведення студентів-грантовців з одного ЗВО до іншого протягом першого місяця навчання — система дозволяє «забрати» свій грант і перевести його в інший університет, якщо якість освіти не відповідає очікуванням.

Що далі?

Аналітики МОН прогнозують, що до кінця 2026 року система грантів пройде повну адаптацію, а вже навесні 2027 року за цим же принципом буде реформовано систему фінансування магістратури та аспірантури. Грантова реформа не просто змінила спосіб оплати за навчання — вона запустила ринкові механізми в українській освіті, де виживає та розвивається лише той університет, який пропонує якісні знання, сучасні технології та реальне працевлаштування.