Автономність, безпека та ментальне здоров’я: МОН та Уряд ухвалили Національний протокол стійкості закладів освіти на осінь-зиму 2026/2027

Енергетична та цифрова автономія: новий стандарт для кожного закладу

Згідно з ухваленим рішенням, до 15 листопада 2026 року всі заклади загальної середньої освіти України мають завершити фінальний етап підготовки до можливих інфраструктурних викликів. Протокол впроваджує чіткий «індекс автономності шкільної будівлі», який включає обов'язкову наявність трьох незалежних джерел живлення (генератори, гібридні сонячні станції з накопичувачами або підключення до критичних мікромереж), а також резервного супутникового чи волоконно-оптичного інтернету, здатного працювати без централізованого електропостачання щонайменше 72 години.

У Міністерстві освіти і науки наголошують, що станом на кінець жовтня 2026 року понад 89% шкіл України вже відповідають висунутим вимогам завдяки спільній програмі Уряду, місцевих громад та міжнародних партнерів. Для решти 11% закладів (переважно в прифронтових та віддалених сільських громадах) передбачено виділення додаткового субвенційного резерву та використання мобільних освітніх модулів.

Психосоціальна стійкість та центри ресурсності у кожній громаді

Окремий масштабний блок Національного протоколу присвячений ментальному здоров'ю учасників освітнього процесу. З листопаду 2026 року в Україні стартує обов'язкова програма «Освітній простір психологічного перезавантаження». У кожній опорній школі створюється посада супервізора з психосоціальної адаптації, а штатні шкільні психологи переходять на нову систему підвищення кваліфікації за міжнародними протоколами роботи з хронічним стресом та травмою.

«Ми більше не можемо розглядати безпеку лише як наявність бетонного укриття та автономного генератора. Безпека — це також емоційний стан дитини і вчителя. Новий протокол робить системну психологічну підтримку такою ж обов'язковою складовою освітнього процесу, як вивчення математики чи мови», — підкреслили під час пресконференції представники МОН.

Гнучкість навчального календаря та локальна автономія

Документ надає педагогічним радам та місцевим органам управління освітою безпрецедентні права щодо коригування навчального графіку. Залежно від безпекової та енергетичної ситуації в конкретному регіоні, школи зможуть самостійно ухвалювати рішення про:

• Зміну тривалості та дат зимових канікул (зокрема, запровадження тривалих канікул у січні з ущільненням програми або її продовженням у червні 2027 року);
• Перехід на асинхронний або змішаний формат навчання із використанням єдиних національних цифрових репозиторіїв;
• Запровадження «суботніх інтенсивів» для практичних та лабораторних занять у період оптимальних погодинних умов.

«Гнучкість — це наша головна зброя проти невизначеності. Жодна дитина не повинна випасти з освітнього процесу через відсутність світла або тепла. Усі інструменти — від цифрових матеріалів до змінених графіків — тепер у руках самих педагогічних колективів», — зазначається в офіційному роз'ясненні до документа.

Інфраструктура укриттів: від захисту до повноцінного навчання

Також у Протоколі підбито підсумки дворічної програми модернізації підземних освітніх просторів. Станом на 30 жовтня 2026 року в Україні функціонує понад 1200 повноцінних «підземних шкіл» та спеціально облаштованих протирадіаційних укриттів, які дозволяють проводити повноцінні очні уроки для кількох змін учнів одночасно. З листопаду всі такі укриття проходять плановий технічний та санітарно-гігієнічний аудит на відповідність зимовим нормам опалення, вентиляції та рекуперації повітря.

Що це означає для батьків та учнів?

Батькам не варто хвилюватися через можливі розбіжності у розкладах шкіл навіть у межах одного міста. До 5 листопада кожна школа зобов'язана оприлюднити свій індивідуальний «Паспорт стійкості» та покроковий алгоритм дій на випадок надзвичайних ситуацій взимку. Батьки отримають чітку інформацію про графік роботи укриттів, температурний режим у класах, наявність гарячого харчування за будь-яких умов та формати зв'язку з учителями.

Ухвалення Національного протоколу стійкості свідчить про те, що українська система освіти остаточно трансформувалася з режиму точкового реагування на кризи у фазу довгострокового, системного та безпечного планування в інтересах кожної дитини.