Зберегти зв’язок із домом: МОН затвердило спрощену програму українознавчого компонента та цифрову платформу для учнів за кордоном

Уроки минулих років: чому реформа була необхідною саме зараз?

Протягом 2024–2025 років українська система освіти намагалася впроваджувати різні формати дистанційного навчання для учнів за кордоном. Проте попередня модель часто стикалася з організаційним хаосом: діти були змушені підключатися до онлайн-уроків посеред дня, що збігалося з часом занять у школах Польщі, Німеччини чи Чехії. Як наслідок, учні часто пропускали українські уроки, а вчителі отримували колосальне навантаження, намагаючись проводити консультації пізно ввечері.

Крім того, відсутність єдиної системи автоматичного перезарахування оцінок створювала додаткову паперову тяганину для батьків та адміністрацій шкіл. Оновлена реформа, яка стартує у 2026 році, повністю усуває ці недоліки, автоматизуючи всі процеси та створюючи комфортний простір для навчання дитини без шкоди для її психологічного стану.

Нова філософія оцінювання: без подвійного навантаження

Головна зміна, яку впроваджує МОН спільно з Кабінетом Міністрів з нового навчального року — це повне уникнення дублювання предметів. Раніше діти були змушені вчити математику, біологію, фізику та інші загальні дисципліни двічі: у європейській школі та в українському закладі. Тепер діє чіткий і прозорий механізм перезарахування оцінок.

Українські школи зобов'язані автоматично зараховувати оцінки з усіх загальноосвітніх предметів, отримані в іноземних закладах освіти. Для цього розроблено уніфіковану шкалу переведення балів європейських та американських систем оцінювання в українську 12-бальну систему. Батькам достатньо надати довідку з іноземної школи наприкінці навчального року. Переклад довідки тепер спрощено — його можна зробити без нотаріального засвідчення за допомогою верифікованих шаблонів прямо в особистому кабінеті учня.

Оновлений українознавчий компонент: що саме вивчатимуть діти?

Для збереження національної ідентичності та полегшення майбутнього повернення дітей в Україну, МОН залишило для обов'язкового вивчення лише кілька базових предметів, які складають так званий українознавчий компонент:

• Українська мова та література (інтегрований курс або окремі предмети залежно від класу, з акцентом на розвиток практичного мовлення та розуміння культурного контексту);
• Історія України (особлива увага приділяється ключовим подіям державотворення, боротьбі за незалежність та сучасному етапу розвитку держави);
• Географія України (вивчається у скороченому обсязі, фокусуючись на природно-ресурсному потенціалі та геополітичному положенні);
• Громадянська освіта (інтегрований курс для старшокласників, спрямований на розуміння українського держаустрою та європейської інтеграції).

Загальний обсяг навчального навантаження для українознавчого компонента відтепер не перевищуватиме 6–8 годин на тиждень (залежно від віку дитини). Навчання відбуватиметься виключно в другій половині дня або по суботах, щоб не перетинатися з уроками в закордонних школах.

Цифрова екосистема «Освітній міст»: навчання в один клік

Технологічним ядром реформи став запуск спеціальної вебплатформи та мобільного застосунку «Освітній міст». Це спільна розробка МОН та Міністерства цифрової трансформації України, яка інтегрована з Державною системою управління освітою (АІКОМ). Платформа вирішує кілька ключових завдань:

1. Гнучкий розклад: учні можуть обирати асинхронний формат навчання. Більшість лекцій та практичних занять записані у надсучасному інтерактивному форматі з елементами гейміфікації та 3D-візуалізації.
2. Прямий зв'язок з учителем: щотижня передбачені обов'язкові "живі" консультації з викладачами для розбору складних тем та виконання практичних завдань у малих групах.
3. Електронне портфоліо учня: усі оцінки, здобуті за кордоном, та результати вивчення українознавчого компонента зберігаються в єдиному цифровому профілі. При поверненні в Україну дитині достатньо показати QR-код у застосунку, щоб її зарахували до будь-якої вітчизняної школи без додаткових іспитів чи співбесід.

Фінансування та кадрове забезпечення

Для реалізації проєкту МОН сформувало окремий пул «дистанційних педагогів» — це вчителі, які через різні обставини перебувають в Україні або за кордоном і пройшли спеціальне навчання для роботи в цифровому середовищі. Фінансування їхньої праці здійснюватиметься за окремим бюджетним напрямом, що гарантує збереження гідного рівня заробітної плати та додаткові надбавки за роботу в нестандартні години.

«Ми маємо вибороти майбутнє кожної української дитини, де б вона зараз не перебувала. Спрощення програми та запуск платформи "Освітній міст" — це не просто полегшення навчання, це наш стратегічний інструмент збереження нації. Ми хочемо, щоб діти відчували: Україна чекає на них, поважає їхні зусилля та робить усе можливе, аби шлях додому був максимально безбар'єрним», — прокоментували реформу в Міністерстві освіти і науки України.

Як батькам долучитися до програми з нового навчального року?

Прийом заяв на навчання за оновленою програмою українознавчого компонента стартує вже 1 серпня 2026 року. Батькам необхідно виконати кілька простих кроків:

1. Зареєструватися на платформі «Освітній міст» за допомогою Дія.Підпису або BankID.
2. Обрати школу в Україні, яка має статус опорної для дистанційного навчання в конкретному регіоні (перелік сертифікованих закладів буде автоматично запропоновано системою на основі місця реєстрації дитини в Україні).
3. Подати електронну заяву та додати довідку (або підтвердження) про навчання дитини в іноземному закладі освіти.

Реформа українознавчого компонента покликана суттєво знизити рівень стресу в українських родинах за кордоном та зупинити процес асиміляції нашої молоді в іноземних суспільствах. Новий формат навчання демонструє зрілість української системи освіти, яка адаптується до викликів часу та ставить у центр уваги інтереси й психологічний стан дитини.