Ера «бюджетників» завершилась: як повноцінний запуск системи державних грантів у вересні 2026 року змінив вищу освіту в Україні

Нова філософія фінансування: від зрівнялівки до адресної підтримки

Запровадження грантової системи, яке тривало у пілотному режимі кілька років, станом на 10 вересня 2026 року запрацювало на повну потужність. Відтепер держава не замовляє фіксовану кількість місць у конкретних університетах (за винятком критично важливих суспільних спеціальностей), а надає фінансову підтримку безпосередньо вступнику на основі його результатів Національного мультипредметного тесту (НМТ).

Цього року гранти розділили на дві основні категорії:

• Повні гранти (100% покриття вартості навчання): отримали вступники з найвищими балами НМТ, а також ті, хто обрав дефіцитні для країни спеціальності.
• Співфінансовані гранти (соціальні та стимулюючі): покривають від 30% до 70% вартості навчання. Решту суми студент або його батьки доплачують самостійно, або залучають пільгові освітні кредити.

За даними Міністерства освіти і науки України, понад 72% цьогорічних першокурсників отримали державну підтримку у вигляді грантів різного рівня. Це дозволило значно розширити доступ до якісної освіти для дітей із родин із середнім та низьким рівнем доходу.

Пріоритети відбудови: куди спрямували державні кошти

У вересні 2026 року став очевидним чіткий вектор державної політики в освіті. Найбільшу підтримку та стовідсоткові гранти отримали абітурієнти, які обрали спеціальності, критично важливі для відновлення та безпеки України:

• Інженерія, оборонні технології (Military-Tech) та робототехніка;
• Будівництво, архітектура та цивільна інженерія;
• Медицина, реабілітологія та практична психологія;
• Енергетика та екологічна безпека;
• Педагогічна освіта (природничі науки та математика).

Для цих напрямків поріг отримання повного гранту був свідомо знижений, щоб залучити якомога більше талановитої молоді до відновлення інфраструктури та економіки країни. Натомість на популярні раніше «кон’юнктурні» спеціальності (право, менеджмент, маркетинг) отримати 100% грант стало значно важче — для цього потрібно було продемонструвати майже ідеальні результати НМТ.

Регіональні університети виходять у лідери

Одним із найнесподіваніших та найпозитивніших результатів реформи 2026 року стало відродження потужних регіональних університетів. Раніше більшість сильних абітурієнтів з регіонів автоматично їхали до Києва чи Львова, оскільки державні місця концентрувалися там.

Завдяки принципу «гроші ходять за студентом», регіональні ЗВО, які змогли запропонувати якісні та унікальні освітні програми, перетягнули на себе значну частину фінансування. Наприклад, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Дніпровський національний університет та Одеська політехніка цьогоріч зафіксували рекордний приплив грантових коштів завдяки потужним інженерним та природничим школам. Студенти свідомо обирали навчання ближче до потенційних місць працевлаштування в реальному секторі економіки.

Голос громадськості та виклики адаптації

Попри загальний успіх, реформа викликала жваві дискусії в експертному середовищі. Ректори деяких класичних університетів висловлюють занепокоєння через нерівномірність розподілу фінансів протягом року.

«Нова система вимагає від університетів гнучкості та маркетингового мислення. Ми більше не можемо розслабитися, отримавши державне замовлення на рік уперед. Тепер кожна кафедра має доводити свою корисність безпосередньо вступнику. Це важко, але це стимулює конкуренцію та підвищує якість освіти», — зазначає один із провідних освітніх експертів.

Для самих студентів нова система стала уроком фінансової грамотності. Можливість бачити реальну вартість своєї освіти (навіть якщо її повністю оплачує держава через грант) змушує молодь ставитися до навчання відповідальніше. Зменшився відсоток тих, хто забирає документи після першого курсу, адже вибір професії став більш усвідомленим.

Що далі?

Уже у жовтні МОН планує запустити другий етап реформи — можливість передачі гранту іншому студенту у разі відрахування або переведення первинного отримувача, що зробить систему ще більш динамічною. Перші підсумки вересня 2026 року довели: українська вища освіта остаточно інтегрується в європейський простір, де цінується індивідуальна траєкторія розвитку кожного студента та ефективне використання державних ресурсів.