Європейський освітній міст: Україна та ЄС запускають єдину систему перезарахування оцінок для школярів за кордоном

Проблема «подвійної школи», коли українські учні змушені вдень відвідувати місцеві навчальні заклади в країнах Європейського Союзу, а вечорами чи на вихідних наздоганяти програму української школи дистанційно, нарешті отримала системне та технологічне вирішення. Станом на середу, 15 липня 2026 року, Міністерство освіти і науки України завершило технічне тестування та затвердило нормативно-правову базу для функціонування унікальної інтеграційної платформи «Європейський освітній міст».

Як працюватиме автоматичне перезарахування?

Основна ідея реформи полягає в автоматичній конвертації оцінок. Якщо учень навчається, наприклад, у Німеччині, Польщі, Чехії чи Франції, його оцінки з загальноосвітніх предметів (математика, природничі науки, іноземні мови, інформатика, фізичне виховання тощо) будуть автоматично імпортуватися до українського електронного журналу та конвертуватися в українську 12-бальну систему.

Для цього було розроблено уніфіковану шкалу відповідності оцінок між Україною та 22 країнами-членами ЄС, які вже підписали відповідний меморандум. Школярам більше не доведеться складати додаткові заліки чи річні контрольні роботи з предметів, які вони вивчають у країні поточного перебування. В українській школі вони вивчатимуть лише так званий «український компонент» (українознавчий блок):

• Українську мову та літературу;
• Історію України;
• Географію України (у відповідних класах);
• Громадянську освіту.

Інтеграція через державну систему «Мрія»

Технічним серцем цієї системи став оновлений освітній застосунок «Мрія», який до липня 2026 року перетворився на повноцінну цифрову екосистему української освіти. Завдяки розробленому спільно з європейськими фахівцями безпечному шлюзу передачі даних (Secure Education Data Exchange - SEDE), оцінки з європейських шкіл передаватимуться безпосередньо до цифрового профілю дитини в Україні.

Батькам достатньо один раз надати згоду в застосунку на обробку та передачу персональних даних та обрати іноземну школу зі списку верифікованих європейських партнерів. Протягом навчального року європейські заклади через власні національні реєстри вноситимуть дані, які автоматично підтягуватимуться в українське хмарове середовище. Це повністю усуває паперову бюрократію, необхідність збору фізичних довідок із мокрими печатками, їхнього офіційного перекладу та верифікації в українських органах управління освітою.

Як новації вплинуть на роботу українських вчителів?

Для педагогів в Україні впровадження платформи «Європейський освітній міст» також означає суттєве полегшення роботи та зменшення робочого навантаження. Раніше вчителі дистанційних класів чи шкіл із вечірньою формою навчання мусили самостійно перевіряти сотні контрольних робіт з усіх предметів, які учні вже й так вивчили у своїх країнах перебування. Тепер їхнє головне завдання — якісно викладати предмети національного циклу.

«Це дозволить нам сфокусувати всі зусилля на викладанні української мови та історії. Ми зможемо створювати по-справжньому цікаві інтерактивні уроки, проводити більше дискусій та приділяти увагу саме тим знанням, які формують національну ідентичність дитини. Нам більше не потрібно виснажувати дітей додатковими завданнями з хімії чи математики після їхнього важкого дня в німецькій чи польській школі», — зазначає Ганна Остапенко, вчителька історії одного з київських ліцеїв, який брав участь у пілотному тестуванні нової платформи.

Окрім того, система автоматично генеруватиме підказки для вчителів щодо переведення оцінок, мінімізуючи людський фактор та суб'єктивність під час підсумкового оцінювання у кінці семестру.

Зниження психологічного тиску та збереження людського капіталу

Експерти та дитячі психологи одностайно називають це рішення історичним кроком для збереження ментального здоров’я дітей. Понад чотири роки сотні тисяч українських школярів жили в режимі колосального перевантаження, намагаючись поєднати дві різні освітні системи. Багато родин через це стояли перед важким вибором: повністю відмовитися від української освіти на користь європейської або ж виснажувати дітей щоденним навчанням без відпочинку.

Тепер українська система освіти стає максимально гнучкою, а збереження зв'язку з Батьківщиною стає комфортним і не травматичним. Дитина залишається в українському контексті, вивчає рідну мову та історію, але має достатньо часу на інтеграцію в місцеве середовище за кордоном, відпочинок і хобі.

Для української держави цей проект є стратегічним інструментом збереження людського капіталу. Школярі за кордоном офіційно залишаються в українській системі освіти. Це означає, що після повернення в Україну вони зможуть без жодних перешкод, додаткових іспитів чи втрати навчального року продовжити навчання у своїх рідних класах або вступити до українських університетів на загальних умовах.

У Міністерстві освіти зазначають, що вже до кінця липня всі директори шкіл та вчителі пройдуть відповідні онлайн-інструктажі щодо роботи з новими електронними журналами та механізмом зарахування «українознавчого компоненту». Також створено цілодобову гарячу лінію підтримки для батьків за кордоном, де можна отримати відповіді на всі технічні та організаційні питання.