Віртуальна реальність замість зруйнованих кабінетів: як у вересні 2026 року в Україні стартувала національна програма «Цифровий STEM-простір»

Криза як каталізатор змін: чому STEM потребує віртуалізації?

За останні роки українська система освіти продемонструвала неймовірну стійкість. Проте практична складова навчання, особливо у природничих науках, зазнала суттєвих втрат. За даними моніторингових звітів МОН, понад 40% українських шкіл наразі не мають повноцінно укомплектованих лабораторій для проведення хімічних дослідів чи фізичних експериментів. Деякі кабінети були зруйновані внаслідок бойових дій, інші — застаріли, а в умовах постійного навчання в укриттях реальний хімічний експеримент часто стає просто неможливим із міркувань безпеки.

Саме тому програма «Цифровий STEM-простір» стала стратегічною відповіддю на ці виклики. Проєкт передбачає повну цифровізацію практичної частини шкільної програми з природничих дисциплін для 5–11 класів за допомогою технологій віртуальної (VR) та доповненої (AR) реальності, а також інтерактивних 3D-симуляцій.

Як працює «Цифровий STEM-простір»: від 3D-моделей до повного занурення

Програма побудована на трирівневій моделі доступу, що дозволяє залучити школи з абсолютно різними технічними можливостями:

• Базовий рівень (веб-платформа): Кожен учень та вчитель отримує безкоштовний доступ до хмарної платформи з тисячами інтерактивних симуляцій. Для роботи потрібен лише звичайний смартфон, планшет або ноутбук. Учень може самостійно «змішувати» віртуальні реактиви, змінювати силу струму в електричному ланцюзі або досліджувати будову клітини в 3D.
• Мобільні AR-додатки: Спеціальні застосунки дозволяють за допомогою камери телефону «проєктувати» лабораторне обладнання прямо на домашній письмовий стіл або парту в укритті. Це робить дистанційне навчання максимально наочним.
• VR-класи (пілотний етап): Понад 500 шкіл, які найбільше постраждали від війни або знаходяться у прифронтових регіонах, вже отримали спеціальні комплекти VR-шоломів. Завдяки їм учні можуть здійснювати віртуальні подорожі всередину атомного реактора, досліджувати поверхню Марса або проводити небезпечні хімічні реакції у віртуальній лабораторії надсучасного рівня.

Безпека та доступність: головні переваги нової системи

Однією з ключових переваг віртуальних лабораторій є їхня 100% безпека. Учні можуть помилятися, проводити невдалі експерименти, спостерігати за наслідками «вибухів» чи витоків речовин без жодного ризику для здоров'я. Це знімає психологічний бар'єр та заохочує дітей до наукового пошуку і творчості.

Крім того, проєкт вирішує проблему інклюзивності. Діти з особливими освітніми потребами, а також ті, хто через стан здоров'я чи безпекову ситуацію перебуває вдома, тепер мають рівний доступ до якісної практичної освіти нарівні з учнями найкращих ліцеїв країни.

Масштабна перепідготовка вчителів

Запуск програми такого масштабу вимагає не лише закупівлі софту, а й готовності самих педагогів до роботи з новітніми технологіями. Протягом літа 2026 року понад 12 000 вчителів природничих наук пройшли спеціальні курси підвищення кваліфікації. Вони навчалися інтегрувати віртуальні симуляції у свої поурочні плани, комбінувати традиційну теорію з цифровим експериментом та оцінювати результати учнів через аналітичні панелі платформи.

«Спочатку було страшно, що технології замінять живого вчителя, — ділиться враженнями Тетяна Ковальчук, вчителька хімії з Чернігова. — Але зараз я бачу, що VR — це мій найкращий помічник. Діти, яких раніше важко було змусити прочитати параграф, тепер з азартом змагаються, хто швидше та правильніше збере молекулу органічної сполуки у віртуальному просторі. Їхні очі горять, а це — найголовніше».

Міжнародна підтримка та фінансування

Реалізація програми «Цифровий STEM-простір» стала можливою завдяки залученню міжнародних грантів та інвестицій технологічних гігантів. Основними донорами проєкту виступили Світовий банк, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) та консорціум європейських IT-компаній. Загальний бюджет першого етапу програми склав понад 15 мільйонів євро, які були спрямовані на розробку українського контенту, адаптацію світових симуляцій до вимог української програми НУШ (Нова українська школа) та закупівлю обладнання.

Міністерство освіти і науки наголошує: цей крок є частиною глобальної стратегії з відбудови та модернізації української освіти, яка має стати однією з найбільш цифровізованих та інноваційних у Європі вже до кінця поточного десятиліття.