«Український освітній міст 2026»: в Україні стартувала національна система збереження та інтеграції учнів за кордоном і на ТОТ

Збереження зв'язку з українськими дітьми, які внаслідок повномасштабної війни опинилися в різних куточках світу або під окупацією, залишається одним із найголовніших викликів для національної системи освіти. Станом на осінь 2026 року понад 450 тисяч українських школярів продовжили навчання за кордоном, паралельно намагаючись опановувати українську програму. Запуск платформи «Український освітній міст 2026» став відповіддю на запит батьків та освітян щодо мінімізації академічного виснаження дітей та створення єдиної прозорої системи перезарахування результатів навчання.

Ключові новації платформи та індивідуальні траєкторії

Головна ідея ініціативи полягає у відході від дублювання предметів. Відтепер діти за кордоном навчаються в місцевих школах країни перебування за очною формою, а в українській системі опановують лише скорочений українознавчий компонент (українська мова, українська література, історія України та географія України).

Платформа «Український освітній міст 2026» пропонує кілька принципово нових інструментів:

• Автоматичний конвертер оцінок: розроблено алгоритм, який інтегровано з освітніми системами 28 країн світів. Оцінки з точних, природничих та гуманітарних дисциплін (математика, фізика, біологія, спорт тощо), отримані в іноземній школі, автоматично зараховуються в український електронний щоденник та атестат за шкалою МОН.
• Асинхронні смарт-модулі: навчальні матеріали з українознавчого компонента розбито на короткі мікро-лекції, інтерактивні тести та подкасти, які учень може проходити у зручний для себе час без прив'язки до розкладу.
• AI-тьютор з мовної практики: спеціалізований цифровий помічник допомагає дітям підтримувати високий рівень володіння українською термінологією, аналізуючи виконані письмові та усні завдання.

Безпека та інкогніто-доступ для дітей на ТОТ

Особливу увагу в межах проєкту приділено безпеці школярів, які перебувають на тимчасово окупованих територіях України. Для цієї категорії здобувачів освіти розроблено модуль «Invisible School» («Школа-невидимка»).

Система працює за підвищеними стандартами кіберзахисту та скрізного шифрування. Учень отримує повністю анонімний доступ до матеріалів без прив'язки до реального імені, цифрового сліду чи геопозиції. Батьки або самі учні можуть обирати формат контролю знань через захищені одноразові сесії. Усі дані зберігаються на хмарних серверах за межами України з використанням протоколів захисту даних високого рівня.

Підтримка вчителів та інститут «Педагога-ментора»

Реалізація програми передбачає створення нової ролі у вітчизняній школі — педагога-ментора українознавчих дисциплін. Це вчителі, які пройшли спеціальну підготовку для роботи з дітьми в режимі дистанційного та асинхронного консультування.

Завдання такого педагога — не лекційна робота, а супровід індивідуальної освітньої траєкторії учня, надання зворотного зв'язку щодо творчих робіт, проведення щотижневих онлайн-консультацій у малих групах та психологічна підтримка.

Міністерство освіти і науки зазначає, що педагогічне навантаження для вчителів-менторів розраховується за оновленою формулою, що дає змогу забезпечити гідну оплату праці за індивідуальну роботу з учнями за кордоном.

Очікувані результати та подальший розвиток

Перший етап впровадження «Українського освітнього мосту» охопить понад 150 тисяч школярів уже в листопаді-грудні 2026 року. Повний перехід на нову систему та охоплення всіх дітей, які виявили бажання навчатися за цією програмою, планується завершити до кінця поточного навчального року.

Експерти освітнього ринку зазначають, що цей крок дасть змогу уникнути масового відтоку учнів із системи української загальної середньої освіти, збереже їхню національну ідентичність та полегшить майбутню адаптацію після повернення в Україну. Крім того, проєкт створює надійну базу для вступу закордонних українських випускників до українських закладів вищої освіти на пільгових умовах.