Старт масштабного пілоту профільної старшої школи: як 10-класники України у жовтні 2026 року вперше обирають власну освітню траєкторію

Нова філософія старшої школи: свобода вибору замість перевантаження

Сьогодні, 22 жовтня 2026 року, Міністерство освіти і науки України оприлюднило перші проміжні результати впровадження пілоту реформи профільної старшої школи. У 150 ліцеях-пілотах по всій країні стартував навчальний процес за абсолютно новою моделю. Замість виснажливого та поверхового вивчення майже двох десятків дисциплін, десятикласники зосередилися на двох ключових блоках: базовому (обов'язковому) та профільно-орієнтованому.

Базовий компонент гарантує формування національної ідентичності та критичних компетентностей. До нього входять українська мова та література, історія України, математика, перша іноземна мова, фізична культура та захист України. Решту ж навчального часу учні розподіляють відповідно до обраного профілю та власних зацікавлень за допомогою курсових блоків (Electives).

Три ключові кластери: від STEM до гуманітаристики

Освітні заклади, які беруть участь у пілоті, сформували навчання за трьома основними напрямами (кластерами):

• STEM-профіль (STEM): поглиблене вивчення фізики, хімії, біології, програмування та вищої математики. Навчальні програми орієнтовані на вирішення практичних кейсів — від відновлюваної енергетики до робототехніки та біотехнологій.
• Мовно-літературний та гуманітарний профіль: акцент на поглиблене вивчення двох іноземних мов, прикладної лінгвістики, світової літератури, філософії та медіаграмотності.
• Cупільно-гуманітарний профіль: фокус на правознавстві, економіці, підприємництві, соціології та історії.

Особливістю 2026 року стала можливість комбінувати міжгалузеві курси. Наприклад, учень STEM-профілю може обрати факультативний курс із «Технічного перекладу» або «Етики штучного інтелекту», що створює міждисциплінарний підхід до навчання.

Цифрові платформи та роль «кар'єрного радника»

Для ефективного функціонування системи кожному учаснику пілоту доступний оновлений національний освітній портал. Саме через нього учні створюють свій розклад і обирають спецкурси. Важливим нововведенням, яке активно тестується цієї осені, стала поява в академічних ліцеях посади кар'єрного радника (тьютора).

«Завдання тьютора — не просто підказати, який профіль обрати, а допомогти дитині зрозуміти свої сильні сторони, софт-скіли та реальні прагнення. У жовтні ми бачимо, що понад 80% учнів пілотних класів скористалися консультаціями тьюторів для корекції своїх індивідуальних освітніх траєкторій», — зазначають у МОН.

Забезпечення рівного доступу та логістика

Найбільшим викликом реформи залишається забезпечення рівного доступу до якісної освіти для дітей із сільської місцевості та малих громад. Щоб забезпечити роботу потужних академічних ліцеїв у 2026 році, суттєво розширено мережу шкільних автобусів та запроваджено моделі маятникового підвозу, а в окремих регіонах — пансіони для цілодобового перебування протягом навчального тижня.

Паралельно триває оснащення STEM-лабораторій та цифрових хабів. Освітні заклади отримали сучасне обладнання за рахунок державної субвенції та залучених міжнародних грантів, що дозволяє виконувати лабораторні роботи на якісно новому рівні.

Що чекає на українську освіту далі?

Пілотування 2026–2027 навчального року є вирішальним етапом. Воно дозволить протестувати та відкоригувати навчальні матеріали, методики оцінювання та навантаження на педагогів перед тим, як у 2027 році на нову систему профільної старшої школи (10–12 класи) перейдуть абсолютно всі заклади загальної середньої освіти України.

Сучасна українська школа впевнено перетворюється з місця пасивного засвоєння теорії на простір свідомого вибору, розвитку талантів та підготовки до реального дорослого життя.