Реформа старшої школи «профільна»: як у вересні 2026 року стартував історичний пілот для десятикласників

Нова філософія освіти: від «вчити все» до свідомого вибору

Головна ідея профільної середньої освіти, яка з цього місяця тестується в пілотних закладах, полягає в індивідуалізації навчання. Замість вивчення майже двох десятків обов'язкових предметів, дев'ятикласники, які цього року вступили до 10-х класів пілотних ліцеїв, отримали можливість самостійно формувати свій освітній профіль. Ця модель наближає українську школу до стандартів провідних європейських країн, таких як Польща, Німеччина чи Велика Британія.

Учні тепер можуть обирати один із кількох ключових напрямів:

• STEM (природничі науки, технології, інженерія, математика);
• Мовно-літературний (поглиблене вивчення української та іноземних мов);
• Суспільно-гуманітарний (історія, право, філософія, соціологія);
• Спортивний чи художньо-естетичний.

При цьому базове ядро предметів, обов'язкове для всіх (українська мова та література, історія України, математика, англійська мова та фізична культура), збереглося, але години на їх вивчення було оптимізовано на користь профільних дисциплін та курсів за вибором.

Як організовано навчальний процес у пілотних ліцеях

Запуск пілоту вимагав радикальної перебудови внутрішнього менеджменту шкіл. Оскільки учні одного класу можуть обирати різні профілі, класична класно-урочна система частково відходить у минуле. Для вивчення вибіркових дисциплін створюються міжкласні мобільні групи.

Директор одного з київських пілотних ліцеїв ділиться першими враженнями: «Найскладнішим завданням для нас у серпні було складання розкладу. Тепер дитина не сидить в одному кабінеті з дев'ятої ранку до другої дня. На уроках математики високого рівня збираються діти з трьох різних десятих класів, а на курсі з креативного письма — зовсім інший склад учнів. Це вчить підлітків мобільності та комунікації з різними людьми».

Крім того, реформа передбачає кардинально новий підхід до оцінювання. Замість простого накопичення оцінок за чверть чи семестр, акцент робиться на проектній діяльності та практичному застосуванні знань. Профільні предмети передбачають обов'язковий захист індивідуальних або групових дослідницьких проектів наприкінці кожного триместру.

Кар'єрні радники — нова професія в українських школах

Щоб допомогти підліткам не загубитися у виборі власного шляху, у пілотних ліцеях від вересня 2026 року з'явилася посада кар'єрного радника (тьютора). Це спеціально підготовлені психологи та педагоги, які проводять для десятикласників профорієнтаційні тестування, допомагають коригувати індивідуальну освітню траєкторію та консультують щодо вибору майбутнього закладу вищої освіти.

Раз на тиждень кар'єрні радники проводять групові заняття, де аналізують ринок праці України та світу, розповідають про професії майбутнього та допомагають учням оцінити свої сильні й слабкі сторони. Якщо учень протягом першого семестру зрозуміє, що обраний профіль (наприклад, STEM) йому не підходить, за допомогою радника він матиме право змінити профіль навчання з другого півріччя.

Виклики, з якими зіштовхнулися освітяни

Попри оптимізм Міністерства освіти і науки, старт пілоту оголив низку серйозних проблем. Найбільша з них — логістична та інфраструктурна нерівність між великими містами та регіонами. Для якісного навчання за STEM-профілем необхідні сучасні лабораторії фізики, хімії та біології, які є далеко не в кожній громаді. Уряд виділив субвенцію на закупівлю обладнання, проте через питання безпеки та логістичні труднощі не всі ліцеї встигли отримати техніку до 1 вересня.

Другий виклик — кадровий голод та психологічна готовність вчителів. Викладання інтегрованих курсів, таких як «Природничі науки» (що об'єднує фізику, хімію, астрономію, географію та біологію для гуманітаріїв), вимагає від педагогів виходу за рамки свого стандартного предмета. Багато вчителів пройшли літні тренінги, проте на практиці перекваліфікація дається непросто.

Що чекає на українську освіту далі?

Пілотний проект триватиме протягом 2026/2027 навчального року. МОН планує щомісяця моніторити результати учнів, проводити анонімні опитування батьків та педагогів для виявлення слабких місць у програмах. Отримані дані ляжуть в основу коригування державного стандарту профільної середньої освіти.

Уже у вересні 2027 року всі школи України, які надають повну загальну середню освіту, мають бути реорганізовані в академічні або професійні ліцеї та повністю перейти на нові трирічні програми. Ця реформа покликана розвантажити дітей, дати їм усвідомлений старт у доросле життя та зробити українську освіту конкурентоспроможною на світовій арені.