Реформа старшої школи: МОН затвердило список перших 150 пілотних ліцеїв для трирічної профільної освіти

Нова філософія старшої школи: чому 10–12 класи змінюються назавжди

Реформа профільної середньої освіти — це логічне продовження Нової української школи (НУШ). Головна мета змін — відійти від застарілої радянської моделі, де учні старших класів змушені вивчати до 20 різнорідних предметів одночасно, не маючи можливості зосередитися на тому, що їм дійсно цікаво та знадобиться для майбутньої кар'єри. З 2027 року навчання в старших класах триватиме три роки (з 10 по 12 клас) і буде чітко профільованим.

Затверджений МОН список із 150 пілотних ліцеїв відображає географічну та соціальну різноманітність України. До переліку увійшли заклади як з великих обласних центрів, так і з невеликих територіальних громад. Протягом 2026/2027 навчального року ці заклади апробовуватимуть нові навчальні плани, модельні програми та індивідуальні освітні траєкторії для учнів.

Два ключові напрями: Академічний та Професійний

Згідно з концепцією реформи, після закінчення 9 класу учні матимуть чіткий вибір між двома основними треками навчання:

• Академічний ліцей: орієнтований на поглиблене вивчення профільних предметів та підготовку до вступу у заклади вищої освіти. Учень зможе самостійно обирати профіль (наприклад, STEM, гуманітарний, мовний, суспільно-гуманітарний) та окремі навчальні дисципліни.
• Професійний коледж: орієнтований на здобуття першої професії паралельно із повною загальною середньою освітою. Це дозволить випускникам швидше вийти на ринок праці із затребуваними навичками, що є критично важливим для відбудови України.

«Ми маємо дати підліткам свободу вибору та можливість спробувати себе в різних сферах ще до вступу в університет. Пілотування у 150 ліцеях дозволить нам виявити всі слабкі місця системи, скоригувати програми та підготувати вчителів до глобального старту у 2027 році», — зазначили в Міністерстві освіти і науки України.

Що саме тестуватимуть у пілотних ліцеях цього року?

Пілотний рік буде надзвичайно насиченим. Ключовими аспектами, які підлягають тестуванню та налаштуванню, є:

1. Індивідуальний навчальний план учня. Учні пілотних класів зможуть обирати не лише профіль, а й рівень вивчення предметів (базовий чи поглиблений), а також міждисциплінарні курси.
2. Нова система оцінювання. Фокус зміщується з накопичення оцінок на оцінювання компетентностей та практичних навичок (soft і hard skills).
3. Кар'єрне консультування. У пілотних ліцеях вводиться посада кар'єрного радника (коуча), який допомагатиме учням визначитися з професійним вектором та обрати відповідні предмети.
4. Сучасні цифрові інструменти. Усі пілотні заклади отримають доступ до оновлених цифрових платформ для управління навчальним процесом та створення індивідуальних розкладів.

Інфраструктура та фінансування: чи готові заклади?

Одним із найбільших викликів реформи залишається матеріально-технічна база. Академічний ліцей не може існувати без сучасних лабораторій фізики, хімії та біології, а також потужних комп'ютерних класів. Для підтримки 150 пілотних закладів уряд залучив додаткові субвенції з державного бюджету, а також грантові кошти від міжнародних партнерів, зокрема Світового банку та Європейського Союзу.

Кожен пілотний ліцей отримає цільове фінансування на закупівлю обладнання для кабінетів природничо-математичного циклу та STEM-лабораторій. Окрім цього, вчителі пілотних класів уже пройшли інтенсивні курси підвищення кваліфікації щодо впровадження інтегрованих курсів та критеріального оцінювання.

Що потрібно знати батькам дев'ятикласників уже зараз?

Для батьків учнів, які у 2026 році пішли до 9 класу, цей рік є вирішальним. Навесні 2027 року їм доведеться приймати рішення щодо подальшої траєкторії навчання своїх дітей. Експерти радять звернути увагу на такі моменти:

• Проведіть профорієнтацію: допоможіть дитині зрозуміти свої сильні сторони та інтереси. Скористайтеся безкоштовними державними тестами на профорієнтацію.
• Слідкуйте за картою ліцеїв: місцеві органи влади вже завершують формування мережі ліцеїв у громадах. Дізнайтеся, які саме заклади у вашому регіоні стануть академічними ліцеями, а які — професійними коледжами.
• Не бійтеся змін: 12-річна школа — це не «втрачений рік», а можливість свідомого вибору професії, що в майбутньому заощадить час і кошти на перенавчання в університеті.

Створення мережі профільних ліцеїв — це наймасштабніший інфраструктурний та змістовний проєкт в українській освіті за останні роки. Попри всі виклики воєнного часу, Україна впевнено рухається до європейських стандартів освіти, де учень є суб'єктом вибору, а школа — простором для самореалізації.