Реформа старшої школи: МОН визначило 150 пілотних ліцеїв, які з вересня розпочнуть трирічне профільне навчання

Нова філософія освіти: від загального до профільного

Сьогоднішня новина від МОН знаменує собою найважливіший етап реформи НУШ, до якого Україна готувалася останні роки. Перехід на трирічну профільну школу покликаний розв'язати хронічну проблему української освіти — перевантаженість учнів старших класів десятками непрофільних предметів. Замість вивчення 15-18 дисциплін на поверхневому рівні, десятикласники пілотних ліцеїв отримають можливість сфокусуватися на тому, що дійсно відповідає їхнім здібностям та планам на майбутнє.

Міністр освіти і науки під час брифінгу наголосив, що мета реформи — не просто додати 12-й рік навчання, а кардинально змінити якість освіти. Старшокласники мають виходити зі школи свідомими громадянами, які вже мають базове розуміння своєї майбутньої професії та вміють критично мислити.

Три ключові кластери навчання

Згідно з затвердженою концепцією, навчання в пілотних ліцеях буде організовано за трьома основними напрямами (кластерами):

• STEM (наука, технології, інженерія, математика): посилене вивчення точних наук, програмування, робототехніки та проведення практичних досліджень у сучасних лабораторіях.
• Мовно-літературний (гуманітарний): глибоке вивчення української та іноземних мов, світової літератури, філософії та культурології.
• Суспільно-гуманітарний: акцент на історію, правознавство, економіку, соціологію та громадянську освіту.

Учень, вступаючи до 10 класу пілотного ліцею, обирає один із цих напрямів. Проте це не означає повну відмову від інших знань. Існуватиме так зване «ядро» обов'язкових предметів (українська мова, математика, історія України, англійська мова та фізкультура), а решту годин старшокласники заповнюватимуть профільними предметами та курсами за вибором.

Індивідуальна освітня траєкторія: як це працюватиме на практиці?

Головною інновацією реформи є запровадження індивідуального навчального плану для кожного учня. Тепер це не просто декларативна норма, а реальний інструмент. Учень пілотного ліцею зможе обирати рівень вивчення предметів: базовий або профільний.

Наприклад, майбутній IT-фахівець вивчатиме математику та інформатику на профільному рівні (по 6-8 годин на тиждень), а літературу чи біологію — на базовому інтегрованому рівні (у формі загальних оглядових курсів). Крім того, ліцеї пропонуватимуть унікальні спецкурси: від фінансової грамотності та медіагігієни до основ штучного інтелекту та біотехнологій.

Хто увійшов до списку 150 пілотних закладів?

Відбір ліцеїв тривав понад пів року та проходив на конкурсній основі. Комісія МОН оцінювала заклади за кількома критеріями:

• наявність якісної матеріально-технічної бази (обладнані кабінети фізики, хімії, біології, швидкісний інтернет);
• кадровий потенціал (готовність вчителів проходити підвищення кваліфікації та працювати за новими методиками);
• безпекова ситуація (наявність облаштованих укриттів цивільного захисту, що є критично важливим в умовах сьогодення).

До списку увійшли заклади з усіх областей України. Важливо, що серед пілотних є як великі міські ліцеї, так і опорні заклади у сільській місцевості. Це дозволить протестувати модель у різних соціально-економічних умовах та вирівняти доступ до якісної освіти для дітей з невеликих містечок і сіл.

Виклики та підготовка педагогів

Запуск пілоту потребує колосальної підготовки. Протягом літа 2026 року вчителі обраних ліцеїв пройдуть інтенсивні тренінги з розробки авторських навчальних програм, критеріїв оцінювання за компетентнісним підходом та використання цифрових інструментів у навчанні. Держава вже виділила окрему субвенцію на придбання сучасних підручників та методичних матеріалів для пілотних класів.

Також важливим аспектом є психологічна готовність освітян та батьків до відмови від застарілих радянських підходів до навчання, де оцінка була головним мірилом успіху. НУШ у старшій школі орієнтується на розвиток «м'яких навичок» (soft skills) — вміння працювати в команді, презентувати власні проєкти, вести дискусію та вирішувати складні життєві проблеми.

Що далі?

Пілотування реформи триватиме протягом трьох років — з 2026 по 2029 рік. За цей час фахівці МОН та Інституту модернізації змісту освіти проводитимуть регулярні моніторинги, вивчатимуть відгуки учнів, батьків та вчителів, коригуватимуть навчальні плани та програми.

Уже у 2029 році, коли перші випускники пілотних ліцеїв закінчать 12 клас, реформа старшої профільної школи стане обов'язковою для всіх закладів освіти України. Сьогоднішнє рішення МОН — це офіційний старт нової епохи, яка наближає українську школу до європейських стандартів і робить її орієнтованою на особистість дитини.