Реформа старшої школи 2027: як пілотні ліцеї України з вересня 2026 року впроваджують ШІ-профорієнтацію та індивідуальні траєкторії

Перехідний етап: чому досвід вересня 2026 року є вирішальним

Запуск пілоту профільної середньої освіти (10–12 класи) у вересні 2026 року є найважливішим тестом для Міністерства освіти і науки України перед тим, як у 2027 році реформа Нової української школи (НУШ) охопить усі заклади освіти країни. Цього року експериментальна програма стартувала у 250 спеціально відібраних та модернізованих академічних ліцеях.

Основна мета пілоту — протестувати спроможність системи забезпечити учням реальну, а не декларативну свободу вибору. Підлітки, які цьогоріч пішли до 10-го класу в пілотних закладах, більше не навчаються за класичною кабінетно-класною системою, де всі вивчають однакові 15–17 предметів. Натомість вони формують власні навчальні плани, які складаються на 60% з обов’язкових дисциплін (ядро знань) та на 40% — із предметів за вибором та профільних спецкурсів.

Штучний інтелект на службі профорієнтації: як це працює?

Головною технологічною сенсацією цього навчального року стало впровадження національної ШІ-платформи профорієнтації, інтегрованої в державний застосунок «Мрія». Протягом весни та літа 2026 року майбутні десятикласники проходили інноваційне тестування, яке аналізувало не лише їхні знання, а й психотип, когнітивні особливості, швидкість реакції та креативне мислення через гейміфіковані завдання.

Алгоритми штучного інтелекту на основі зібраних даних запропонували кожному учню персоналізовану рекомендаційну карту:

• Рекомендовані профілі навчання (наприклад, STEM, біонотехнології, креативні індустрії чи IT-лінгвістика);
• Перелік елективних курсів, які допоможуть максимально розкрити потенціал;
• Прогнозовану сумісність із сучасними професіями, що будуть актуальними на ринку праці через 5-10 років.

Завдяки цьому рішенню відсоток помилкового вибору профілю, який раніше базувався виключно на бажанні батьків чи випадкових чинниках, знизився у пілотних школах на рекордні 45% порівняно з минулими роками.

Три ключові кластери навчання: свобода вибору на практиці

Нова структура профільної школи розділена на три великі кластери, всередині яких учні обирають свої вузькі спеціалізації:

1. Природничо-математичний (STEM): тут акцент робиться на робототехніці, прикладній фізиці, хімічних технологіях та математичному моделюванні.
2. Гуманітарний: фокус на медіаграмотності, критичному мисленні, філософії, політології та поглибленому вивченні іноземних мов (обов'язкове вивчення двох мов на рівні не нижче B2).
3. Технологічний: програмування, кібербезпека, дизайн інтерфейсів та основи цифрового підприємництва.

Кожен ліцей-учасник пілоту підписав меморандуми про співпрацю з провідними українськими закладами вищої освіти та компаніями-роботодавцями. Це дає змогу учням 10-х класів проводити практичні заняття в лабораторіях університетів або проходити стажування у реальному секторі економіки вже під час шкільного навчання.

Виклики, які долає освітня система

Попри оптимістичний старт, впровадження реформи супроводжується серйозними викликами, які МОН намагається вирішити в режимі реального часу. Найголовніший з них — логістичний. Створення індивідуальних розкладів для кожного учня вимагає абсолютно нового підходу до менеджменту школи. Старі паперові журнали чи навіть прості електронні таблиці не здатні впоратися з хаотичним рухом учнів між різними групами протягом дня.

Для розв'язання цієї проблеми було запущено автоматизовану систему розкладу на базі хмарних рішень, яка автоматично стикує графіки викладачів та кабінетів, мінімізуючи «вікна» в розкладі підлітків. Також залишається актуальним питання підготовки педагогів: вчителям доводиться відходити від лекційних форматів і перетворюватися на менторів та фасилітаторів, що потребує постійного підвищення кваліфікації.

Що далі: план дій до 2027 року

Результати пілоту, що стартував цього вересня, будуть ретельно аналізуватися щоквартально. Міністерство планує оцінювати не лише академічні успіхи ліцеїстів, а й рівень їхнього психологічного комфорту, залученості та впевненості у власному виборі.

Успішний запуск профільної школи у вересні 2026 року є чітким сигналом: Україна не просто відновлює свою систему освіти, а будує її за найсучаснішими світовими стандартами. Нова середня освіта стає гнучкою, людиноцентричною та технологічною, готуючи молодь не до складання іспитів, а до успішного життя та конкуренції на глобальному ринку.