Реформа старшої школи 2027: як пілотні ліцеї України цієї осені тестують індивідуальні освітні траєкторії

Перехід на 12-річну систему навчання, який тривалий час викликав дискусії в суспільстві, вийшов на фінішну пряму. На базі пілотних ліцеїв по всій Україні триває масштабне тестування моделей профільної освіти. Головна філософія змін — відійти від радянської моделі «усі вчать усе однаково» та надати учням 10–12 класів можливість самостійно конструювати свій навчальний план, фокусуючись на тих дисциплінах, які необхідні для їхньої майбутньої професії та вступу до закладів вищої освіти.

Індивідуальний вибір предметів: як це працює на практиці

У пілотних закладах освіти, що розпочали роботу цієї осені, традиційні класи фактично трансформувалися в динамічні навчальні групи. Десятикласники більше не прив'язані до одного кабінету та не мають однакового для всіх розкладу уроків. Навчальний план тепер складається з трьох обов'язкових компонентів:

• Інваріантна частина (ядро): базові предмети, обов'язкові для всіх (українська мова та література, історія України, математика, англійська мова, фізична культура та безпека). Проте навіть на ці предмети виділяється менше годин, ніж раніше, задля звільнення простору для профільного навчання.
• Профільні предмети: поглиблене вивчення обраного напряму (наприклад, посилений курс фізики та хімії для природничого профілю або ІТ-технологій та дизайну для технологічного).
• Вибіркові курси: дисципліни вільного вибору, які учень може обрати самостійно, незалежно від свого основного профілю (наприклад, «Фінансова грамотність», «Медіаграмотність» чи «Основи робототехніки»).

За інформацією координаторів реформи, найбільший запит серед цьогорічних десятикласників пілотних шкіл зафіксовано на три ключові напрями: математично-технологічний (STEM), іноземні мови та міжнародні відносини, а також біомедичний напрям. Водночас педагоги зазначають, що складання гнучкого розкладу для сотень учнів із різними індивідуальними траєкторіями стало головним викликом для адміністрацій ліцеїв у перші тижні навчального року.

Матеріально-технічне забезпечення та безпекові реалії 2026 року

Реформа профільної школи потребує не лише нових програм, а й сучасного простору. Спеціалізовані кабінети фізики, хімії, біології та сучасні цифрові лабораторії є критично важливими для якісного STEM-навчання. Попри складні фінансові умови, викликані тривалим воєнним станом, уряд спільно з міжнародними донорами продовжує облаштування базових ліцеїв.

Особливу увагу приділено безпековій складовій. Усі пілотні академічні ліцеї обладнані сучасними укриттями подвійного призначення, де створено умови не просто для перечікування тривог, а для повноцінного ведення уроків. Багато ліцеїв у прифронтових областях працюють за змішаною формою, поєднуючи очні лабораторні роботи у безпечних просторах із теоретичними заняттями в онлайн-форматі.

Також триває оптимізація мережі закладів освіти. У громадах створюються опорні ліцеї, які забезпечуються шкільними автобусами для підвезення учнів із навколишніх сіл. Для учнів, які проживають занадто далеко від обраного ліцею, створюють пансіони (гуртожитки) для тимчасового проживання протягом навчального тижня.

Кадрове питання: перепідготовка вчителів

Успіх реформи старшої школи безпосередньо залежить від готовності вчителів працювати в нових умовах. Учитель профільного ліцею — це вже не просто ретранслятор знань, а ментор та фасилітатор, який допомагає учневі реалізувати його потенціал. Протягом літа та вересня 2026 року понад 10 тисяч педагогів пройшли курси підвищення кваліфікації за програмами НУШ для старшої школи.

Основний акцент у навчанні вчителів робиться на опануванні методик проєктного навчання, інтегрованих курсів (таких як «Природничі науки» чи «Суспільствознавство») та формувального оцінювання. Проте залишається актуальним дефіцит молодих кадрів, особливо вчителів точних наук та іноземних мов у сільській місцевості, що стимулює МОН розробляти нові програми підтримки та стимулювання молодих спеціалістів.

Що попереду: підготовка до масового старту у 2027 році

Результати пілотування, які будуть ретельно аналізуватися протягом навчального року 2026/2027, ляжуть в основу фінальних нормативних документів та навчальних планів, за якими з 1 вересня 2027 року почне навчатися вся країна. Попереду — затвердження Державного стандарту профільної середньої освіти у його остаточній редакції, друк нових лінійок підручників та завершення формування карти спроможної мережі ліцеїв у кожній області.

Україна демонструє неймовірну стійкість: попри всі виклики сьогодення, держава не зупиняє євроінтеграційні реформи в освіті. Створення профільної школи — це інвестиція у покоління, яке відбудовуватиме країну, маючи конкурентні знання та чітке розуміння своєї професійної траєкторії.