Реформа старшої школи 2026: МОН затвердило остаточний перелік ліцеїв для пілотування профільної освіти

Суть змін: відхід від радянської моделі «усі вчать усе»

Головна філософія профільної середньої освіти, яка стартує в пілотному режимі з вересня 2026 року, полягає в кардинальній зміні підходу до навчання у старших класах. Замість вивчення майже двох десятків обов'язкових предметів, де учні часто отримували лише поверхневі знання, нова система пропонує глибоку спеціалізацію та свободу вибору.

Починаючи з 10 класу, школярі зможуть самостійно формувати свій навчальний план. Це дозволить підліткам зосередитися на тих дисциплінах, які їм дійсно цікаві та знадобляться для майбутньої професії чи вступу до закладів вищої освіти. Водночас базові знання з ключових предметів (українська мова, математика, історія України, англійська мова) залишаться обов'язковими, але їх вивчення буде оптимізовано.

Два вектори розвитку: академічний та професійний

Відповідно до затвердженої концепції, старша середня освіта в Україні відтепер чітко розділяється на два спрямування:

• Академічний профіль: навчання в профільних ліцеях із поглибленим вивченням окремих предметів (наприклад, STEM-напрям, суспільно-гуманітарний, філологічний тощо). Мета — підготовка до вступу у ЗВО.
• Професійний профіль: навчання в професійних коледжах та закладах професійно-технічної освіти. Окрім загальної середньої освіти, студенти отримуватимуть першу професійну кваліфікацію, що дозволить їм вийти на ринок праці одразу після випуску.

Для пілотування, яке розпочнеться за півтора місяця, МОН відібрало понад 150 закладів освіти по всій Україні, включаючи релоковані заклади з тимчасово окупованих територій та прифронтових зон. Особливу увагу приділено безпековій ситуації: усі відібрані ліцеї облаштовані сучасними та сертифікованими укриттями, що дозволить здійснювати навчання в очному або змішаному форматах.

Як виглядатиме індивідуальний навчальний план учня?

У пілотних ліцеях навчальний процес буде організовано за трирівневою структурою:

1. Ядро знань (обов'язковий компонент): предмети, спільні для всіх профілів. На них виділяється близько 40% навчального часу.
2. Профільні предмети: дисципліни, які детально вивчаються відповідно до обраного профілю ліцею (наприклад, поглиблена фізика та програмування для IT-профілю). Це ще 35% часу.
3. Вибіркові курси: предмети, які учень обирає самостійно із загального каталогу школи (наприклад, фінансова грамотність, критичне мислення, медіаграмотність чи друга іноземна мова). Вони займатимуть близько 25% навчального плану.

Така гнучкість покликана знизити рівень стресу та вигорання серед підлітків, які раніше були змушені готуватися до випускних іспитів, одночасно виконуючи величезні обсяги домашніх завдань з непрофільних дисциплін.

Підготовка педагогів та нові підручники

Впровадження такої масштабної реформи потребує кардинальної перебудови роботи вчителя. Протягом весни та літа 2026 року понад 5000 педагогів пілотних шкіл пройшли спеціалізоване підвищення кваліфікації. Їх навчали працювати з інтегрованими курсами, оцінювати учнів за новими критеріями та виконувати роль тьюторів (наставників), які допомагають дітям будувати індивідуальну освітню траєкторію.

Окрім того, для пілотних класів розроблено нове покоління навчальних матеріалів. Це не просто класичні підручники, а інтерактивні мультимедійні посібники, інтегровані в державну цифрову платформу «Мрія». Кожен учень пілотного класу отримає персональний планшет або ноутбук за підтримки міжнародних донорів.

Виклики та фінансування реформи у 2026 році

Попри оптимізм, запуск пілоту стикається з серйозними викликами. Найголовніший з них — інфраструктурний. Для якісного навчання за STEM-профілем потрібні сучасні лабораторії, комп'ютерні класи та робототехніка. Міністр освіти і науки України у своєму сьогоднішньому зверненні наголосив, що фінансування пілотних закладів здійснюється спільно за рахунок державного бюджету (через спеціальну освітню субвенцію) та за підтримки закордонних партнерів, зокрема Світового банку та ЄС, які виділили гранти на закупівлю лабораторного обладнання.

Другий виклик — логістичний. Оскільки профільні ліцеї створюються як великі опорні заклади, постає питання підвезення учнів із сільської місцевості. Програма «Шкільний автобус» цього року отримала додаткове фінансування для придбання понад 300 нових автобусів для пілотних громад.

Що далі?

Пілотування реформи триватиме протягом 2026–2029 років. За цей час МОН планує детально проаналізувати всі труднощі, скоригувати навчальні програми та підготувати нормативну базу. Повномасштабний перехід усіх шкіл України на трирічну профільну середню освіту заплановано на 1 вересня 2029 року. Тоді перші випускники НУШ, які зараз закінчують 6 клас, підуть до оновленого 10 класу.

Сьогоднішнє рішення МОН — це фактично точка неповернення у реформуванні української середньої освіти. Незважаючи на складні умови, Україна продовжує модернізувати освітній простір, орієнтуючись на найкращі європейські стандарти та готуючи нове покоління конкурентоспроможних громадян.