Реформа старшої профільної школи: як у вересні 2026 року стартує історичний пілот для українських ліцеїв

Суть реформи: від «вивчення всього» до індивідуального вибору

Головна філософія профільної середньої освіти, яка стартує в пілотному режимі для 10-х класів у вересні 2026 року, полягає у відмові від радянської моделі, де кожен учень мав засвоїти величезний масив інформації з абсолютно всіх предметів. Замість цього десятикласники пілотних ліцеїв отримають можливість самостійно формувати свій навчальний план.

Згідно з оприлюдненими МОН документами, навчальне навантаження буде розділене на три основні блоки:

• Базовий компонент (обов'язкові предмети): державна мова, математика, історія України, іноземна мова та фізична культура. Це той мінімум, який гарантує загальну грамотність та національну ідентичність.
• Профільний компонент: поглиблене вивчення предметів відповідно до обраного напряму (наприклад, STEM, гуманітарний, мовний, художньо-естетичний тощо).
• Вибіркові курси: дисципліни, які учень може обрати самостійно, незалежно від свого основного профілю (наприклад, фінансова грамотність, основи робототехніки чи креативне письмо).

Завдяки такому підходу учні зможуть свідомо готуватися до вступу у заклади вищої освіти або здобуття професії, не витрачаючи зайвих зусиль на предмети, які не знадобляться їм у майбутньому.

Хто бере участь у пілоті та як готувалися заклади?

За інформацією департаментів освіти, до пілотування реформи залучено 150 академічних та професійних ліцеїв з різних регіонів України. Особливу увагу приділено безпековій ситуації: усі заклади-учасники забезпечені сучасними укриттями та мають резервні джерела живлення, що в умовах 2026 року залишається критично важливим для безперервного навчання.

Протягом весни та літа понад 3000 вчителів пройшли спеціальне підвищення кваліфікації. Педагогів навчали працювати за новими інтегрованими курсами, оцінювати учнів за компетентнісним підходом та допомагати підліткам будувати їхні індивідуальні освітні траєкторії. Останній етап підготовки тренери-методисти завершили саме до 25 липня.

Важливим досягненням стало створення цифрових платформ для вибору курсів. Тепер десятикласники пілотних шкіл за допомогою спеціальних кабінетів можуть ознайомитися з переліком вибіркових дисциплін та сформувати свій розклад на перший семестр.

Академічний ліцей проти професійного: два шляхи для старшокласників

Реформа чітко розмежовує два напрями здобуття освіти після 9 класу:

1. Академічний профіль: орієнтований на продовження навчання у ЗВО. Учні заглиблюються в теорію, проводять дослідження та готуються до складання НМТ (Національного мультипредметного тесту) за обраним профілем.
2. Професійний профіль: передбачає отримання першої професії паралельно із загальною середньою освітою. Такі ліцеї створюються на базі колишніх коледжів та профтехів, які пройшли повну модернізацію та отримали сучасне обладнання.

Міністр освіти і науки у своєму зверненні наголосив, що обидва шляхи є рівноцінними та престижними. Ба більше, учень професійного ліцею за бажання також матиме право вступати до університету.

Виклики та очікування від пілотного року

Попри оптимізм, освітяни відверто говорять про виклики, з якими доведеться зіткнутися під час пілотування. По-перше, це психологічна готовність самих учнів та їхніх батьків. Для багатьох концепція, де підліток має сам обирати предмети, є незвичною і викликає побоювання.

По-друге, це логістика всередині ліцеїв. Формування мобільних міжкласних груп для вивчення вибіркових предметів замість звичних сталих класів вимагає від адміністрації шкіл ювелірної точності у складанні розкладу.

Проте експерти переконані: цей пілотний рік виявить усі слабкі місця реформи, що дозволить вдосконалити її до 2027 року, коли на профільну систему навчання перейде вся Україна. Це історичний шанс побудувати сучасну школу, яка виховує не просто носіїв знань, а самостійних, здатних до вибору та відповідальності громадян.