Реформа «профільної школи» стартує офіційно: МОН 1 липня затвердило перелік ліцеїв для масштабного пілотування у 2026/2027 навчальному році

Нова філософія старшої школи: від теорії до практики

Реформа профільної середньої освіти — це найочікуваніший і водночас найскладніший етап Нової української школи (НУШ). Станом на 1 липня 2026 року завершено трирічний підготовчий етап, і міністерство переходить до практичного тестування моделі. Головна мета змін — надати учням 10–12 класів можливість самостійно обирати свій освітній шлях, фокусуючись на тих дисциплінах, які знадобляться їм для майбутньої професії або навчання у закладах вищої освіти.

Замість вивчення понад 15 обов'язкових предметів, як це було раніше, ліцеїсти пілотних закладів відтепер матимуть базове ядро (обов’язкові предмети для всіх, такі як українська мова та література, історія України, математика, англійська мова та фізична культура) та три великі профільні кластери на вибір.

Три ключові напрями навчання

Згідно з затвердженими МОН навчальними планами на 2026/2027 навчальний рік, пілотні ліцеї пропонуватимуть навчання за трьома основними профілями:

• STEM-профіль (науково-технологічний): поглиблене вивчення фізики, хімії, біології, ІТ та вищої математики. Цей напрям орієнтований на майбутніх інженерів, медиків та розробників.
• Суспільно-гуманітарний профіль: фокус на правознавстві, соціології, медіаграмотності, філософії та поглибленому вивченні історії.
• Мовно-літературний профіль: передбачає вивчення двох і більше іноземних мов, причому одна з них викладається на рівні, близькому до академічного, з можливістю складання міжнародних іспитів.

Особливістю реформи є те, що учень може комбінувати курси. Наприклад, навчаючись на гуманітарному профілі, додатково обрати прикладний курс з ІТ або фінансової грамотності.

Матеріально-технічне переозброєння ліцеїв

Як повідомили в МОН, затвердженню списку пілотних шкіл передував жорсткий аудит. Протягом 2025 року та першої половини 2026 року за підтримки міжнародних донорів (зокрема, фондів ЄС та уряду Фінляндії) здійснювалося переоснащення обраних ліцеїв.

Кожен із 150 пілотних закладів отримав сучасні цифрові лабораторії для STEM-кабінетів, нові лінгафонні кабінети для вивчення мов, а також швидкісний супутниковий інтернет. Окрему увагу приділено безпеці: усі ліцеї забезпечені капітально відремонтованими укриттями, які облаштовані як повноцінні освітні хаби з автономним живленням на випадок тривалих тривог.

Підготовка педагогів: новий виклик для вчителя

Успіх реформи залежить не лише від парт та комп'ютерів, а й від готовності вчителів працювати за новими методиками. Протягом весни 2026 року понад 5000 педагогів пройшли спеціальну перепідготовку. Основний акцент робився на методиках проєктного навчання, інтегрованих уроках та інструментах формотворчого оцінювання.

«Ми більше не єдине джерело інформації для учня. Наше завдання в профільній школі — бути менторами, які допомагають дитині структурувати знання та застосовувати їх на практиці», — ділиться враженнями Світлана Ковальчук, вчителька біології одного з пілотних ліцеїв Київщини.

Що це означає для цьогорічних дев'ятикласників?

Для випускників 9-х класів, які виявили бажання вступити до пілотних ліцеїв, зарахування відбувалося на основі результатів ДПА та індивідуальних портфоліо. МОН наголошує, що цей досвід буде ретельно аналізуватися. Протягом усього навчального року спеціальна моніторингова група оцінюватиме рівень стресу учнів, якість засвоєння матеріалу та зручність електронних платформ для вибору курсів.

Повномасштабний запуск профільної школи для всіх закладів освіти України заплановано на 1 вересня 2027 року. Отже, результати пілотування, що розпочнеться за два місяці, стануть визначальними для майбутнього всієї української середньої освіти.