Реформа профільної школи 2026: як пілотні ліцеї України запускають індивідуальні освітні траєкторії

Нова філософія старшої школи: відмовитися від «усіх предметів потроху»

Традиційна українська старша школа роками потерпала від перевантаження учнів. Десятикласники були змушені вивчати до 18-20 предметів одночасно, що призводило до поверхневих знань та швидкого вигорання. Реформа профільної середньої освіти, яка офіційно стартує для всіх у 2027 році, а зараз проходить апробацію у пілотних закладах, покликана докорінно змінити цю ситуацію.

У вересні 2026 року пілотні ліцеї впровадили три основні профілі навчання:

• Академічний (з поглибленим вивченням природничих наук, математики або гуманітарних дисциплін для вступу до ЗВО);
• Професійний (орієнтований на здобуття першої професії паралельно з базовою середньою освітою);
• Мистецький/Спортивний (спеціалізовані напрями).

Головна зміна полягає в тому, що тепер учень обирає не просто «гуманітарний клас», а створює власний навчальний план. Обов'язкове ядро (українська мова, література, історія України, математика, англійська мова та фізична культура) займає лише близько 50% навчального часу. Решту годин підлітки розподіляють між профільними предметами та вибірковими курсами («soft skills», фінансова грамотність, робототехніка, медіаграмотність тощо).

Цифрова платформа для вибору: як працює «Кабінет ліцеїста»

Успішний запуск індивідуальних траєкторій став можливим завдяки оновленню державної системи «Єдина державна електронна база з питань освіти» (ЄДЕБО) та інтеграції нового модуля «Кабінет ліцеїста». Протягом перших тижнів вересня учні пілотних шкіл за допомогою батьків та тьюторів затверджували свої індивідуальні плани онлайн.

Алгоритм працює наступним чином: ліцей пропонує перелік із 30-40 курсів варіативної складової. Учень у своєму кабінеті обирає пріоритетні напрями. Якщо на певний курс реєструється достатня кількість дітей (мінімум 12-15 осіб), створюється міжкласна навчальна група. Це повністю руйнує стару кабінетну систему: на уроках математики учень може сидіти з одними однокласниками, а на уроці хімії чи бізнес-моделювання — з абсолютно іншими.

Для допомоги дітям у кожному пілотному ліцеї з'явилася нова посада — тьютор (освітній координатор). Цей фахівець допомагає дитині оцінити власні сили, збалансувати навантаження та не помилитися з вибором дисциплін, які знадобляться для майбутнього вступу.

Перші виклики вересня 2026: розклад, логістика та кадри

Попри оптимістичні звіти Міністерства освіти і науки України, перший місяць пілоту виявив низку системних складнощів, які освітянам доводиться вирішувати буквально «на ходу».

По-перше, це складання розкладу. Створити гнучкий розклад, де враховані індивідуальні траєкторії 200-300 десятикласників, виявилося надскладним завданням. Стандартні шкільні програми не справлялися з цим алгоритмом. Директори ліцеїв зазначають, що залучали спеціалізований софт та ІТ-фахівців, аби уникнути «вікон» у розкладі учнів та перевантаження вчителів.

По-друге, кадрові ресурси. Індивідуалізація навчання вимагає більшої кількості педагогів, адже замість трьох паралельних класів утворюється 6-8 міжкласних груп. Подекуди ліцеї залучають викладачів з університетів або практиків із бізнесу для викладання вузькоспеціалізованих курсів.

По-третє, психологічний бар'єр. Багато батьків та вчителів виявилися не готовими до такої свободи вибору. «Батьки часто намагаються нав'язати дитині предмети, які, на їхню думку, є "престижними", ігноруючи реальні нахили підлітка. А вчителям важко перебудуватися на роботу з динамічними групами замість стабільного колективу класу», — коментують координатори реформи.

Що чекає на українську освіту у 2027 році?

Досвід, який українські ліцеї здобувають прямо зараз, восени 2026 року, стане основою для масштабного переходу всієї країни на 12-річну систему навчання з 2027 року. МОН уважно моніторить роботу пілотних майданчиків. Уже зараз зрозуміло, що до старту реформи в кожній громаді має бути створена мережа спроможних ліцеїв, відокремлених від початкових шкіл та гімназій.

Для успішного масштабування у 2027 році уряду необхідно буде вирішити питання підвезення учнів (особливо у сільській місцевості) до базових профільних ліцеїв, завершити капітальні ремонти укриттів та забезпечити заклади сучасними лабораторіями для природничих наук. Адже вивчати фізику чи хімію на профільному рівні лише за підручниками у XXI столітті — неможливо.

Реформа профільної школи — це найрадикальніша спроба наздогнати європейські стандарти освіти. Перші кроки пілоту показують: шлях буде непростим, але зворотного напрямку немає. Сучасні українські діти заслуговують на освіту, яка розкриває їхній індивідуальний потенціал, а не заганяє у застарілі рамки радянської класно-урочної системи.