Реформа профільної школи 2026: як перші 150 ліцеїв України пілотують індивідуальні освітні траєкторії для десятикласників

Нова архітектура старшої школи: відхід від радянської моделі

Реформа профільної середньої освіти, яка офіційно стартувала в пілотному режимі 1 вересня 2026 року, розділила старшу школу на два ключові спрямування: академічне (орієнтоване на продовження навчання у закладах вищої освіти) та професійне (орієнтоване на здобуття професії в коледжах та закладах професійної освіти). Сьогоднішня новина стосується саме академічних ліцеїв, де учні 10-х класів уперше отримали реальну свободу вибору.

Замість традиційних 15–17 обов'язкових предметів, які розпорошували увагу підлітків, нова програма пропонує звужений перелік базових дисциплін (українська мова та література, історія України, математика, англійська мова та фізична культура) та великий блок профільних предметів і курсів за вибором. Учень самостійно моделює свій навчальний день, обираючи один із трьох основних кластерів:

• STEM (природничі науки, технології, інженерія, математика);
• Суспільно-гуманітарний (історія, право, філософія, соціологія);
• Мовно-літературний (поглиблене вивчення іноземних мов, журналістика, медіаграмотність).

Цифрова революція: роль застосунку «Мрія» в освітній траєкторії

Унікальністю пілоту 2026 року є його повна інтеграція з оновленим державним застосунком «Мрія». Саме через цей цифровий інструмент десятикласники протягом вересня коригували свої індивідуальні освітні траєкторії. За даними Міністерства цифрової трансформації, станом на початок жовтня понад 92% учнів пілотних класів успішно сформували свої навчальні плани в додатку.

Завдяки інтегрованим алгоритмам штучного інтелекту в «Мрії», система аналізує успішність учня в попередні роки, його зацікавленість тими чи іншими темами (на основі позашкільних активностей та переглянутого контенту) і пропонує рекомендації щодо вибору вибіркових курсів. Наприклад, якщо учень обрав STEM-профіль, система пропонує додаткові модулі з робототехніки, штучного інтелекту або фінансової грамотності.

«Ми відійшли від практики, коли школа нав'язує дитині розклад. Тепер розклад формується під запит дитини. Це складно логістично, але за цим майбутнє», — прокоментували подію в профільному міністерстві.

Перші підсумки: що обирає українська молодь?

Аналітика першого місяця навчання демонструє цікаві тенденції у виборі сучасних українських підлітків. Серед пілотних 150 ліцеїв розподіл за напрямами виглядає наступним чином:

1. 42% учнів обрали STEM-профіль. Найпопулярнішими вибірковими курсами тут стали прикладне програмування, біотехнології та альтернативна енергетика.
2. 35% учнів віддали перевагу суспільно-гуманітарному напряму, де особливий попит мають курси з кризового менеджменту, медіакомунікацій та практичної дипломатії.
3. 23% учнів зосередилися на мовно-літературному профілі, де лідирує вивчення другої іноземної мови (переважно німецької та іспанської) та технічного перекладу.

Педагоги відзначають значне зростання мотивації серед школярів. Коли учень розуміє, навіщо він сидить на уроці, рівень його залученості зростає в рази. Зникла потреба в «сидінні заради оцінки» з тих предметів, які не знадобляться для майбутньої кар'єри.

Виклики перехідного періоду: матеріальна база та підготовка кадрів

Попри оптимістичні звіти, перший місяць пілотування оголив і низку проблем. Головна з них — готовність інфраструктури. Профільна школа вимагає сучасних лабораторій для STEM-напряму, інтерактивних лінгафонних кабінетів та потужної комп'ютерної техніки. Не всі пілотні ліцеї, особливо в невеликих громадах, наразі забезпечені цим на 100%. Держава намагається компенсувати це залученням міжнародних грантів та субвенцій, проте процес оновлення бази триває безпосередньо під час навчального процесу.

Інший виклик — кадрова готовність. Вчителям довелося терміново перекваліфіковуватися, адже викладання інтегрованих курсів (наприклад, «Природничі науки» замість окремих фізики, хімії та біології для гуманітаріїв) вимагає зовсім інших підходів та методик. Для цього МОН запустило постійно діючі онлайн-хаби підтримки педагогів, де вчителі можуть консультуватися з менторами в режимі реального часу.

Що далі? Скепсис батьків та дорожня карта до 2027 року

Багато батьків спочатку скептично поставилися до нововведення, хвилюючись, що зменшення кількості обов'язкових предметів послабить загальну ерудицію дітей. Проте фахівці заспокоюють: базова середня освіта (до 9 класу) вже дала дитині необхідний фундамент. Старша ж школа має стати майданчиком для спеціалізації та профорієнтації, щоб випускник не витрачав перші роки в університеті на усвідомлення того, що він обрав не ту професію.

Поточний пілотний проєкт триватиме до кінця навчального року 2026/2027. Отримані дані, відгуки вчителів та результати тестування учнів ляжуть в основу масштабного запуску профільної реформи для всіх шкіл України, який запланований на вересень 2027 року. Наразі ж освітянська спільнота уважно стежить за кожним кроком перших 150 ліцеїв-першопрохідців, які прямо зараз створюють нове обличчя української освіти.