Психоемоційна безпека в школах: МОН запустило Національну програму «Освітня стійкість 2026»

Новий етап у розвитку української школи: чому це актуально саме зараз

Наприкінці 2026 року українська система освіти зіткнулася з викликом довгострокової адаптації дітей та підлітків до наслідків тривалого стресу та воєнних травм. Попередні фрагментарні ініціативи, які покладалися виключно на шкільних психологів, показали свою обмеженість: навантаження на одного фахівця в багатьох закладах перевищувало нормативні показники у кілька разів. Національна програма «Освітня стійкість 2026» покликана змінити сам підхід — від реактивного (надання допомоги під час кризи) до системно-профілактичного.

Презентуючи проєкт на всеукраїнському освітньому форумі в Києві, представники МОН наголосили, що психічне здоров'я є такою ж базовою потребою для засвоєння знань, як і фізична безпека. Без належного рівня психоемоційного комфорту ефективність будь-яких освітніх методик стрімко знижується.

Ключові компоненти програми «Освітня стійкість»

Реалізація ініціативи передбачає наскрізне впровадження спеціальних практик та оновлення навчального середовища. Програма спирається на три основні стовпи:

• Інтегровані хвилинки саморегуляції: Кожен урок у початковій та середній школі відтепер починатиметься з коротрокої (2-3 хвилини) вправи для зняття м'язового та нервового напруження, дихальних практик або технік заземлення. Ці вправи розроблені дитячими неврологами та психологами.
• Курс «Світ моїх емоцій» для 1-9 класів: До варіативної складової навчальних планів введено практичний предмет, де дітей навчають розпізнавати власні емоції, межі внутрішнього комфорту, висловлювати ненасильницьку агресію та звертатися по допомогу без сорому.
• Створення «Осередків спокою» (Calm Zones): До кінця поточного навчального року кожна середня школа має облаштувати спеціально обладнаний простір із пониженим рівнем сенсорного подразнення, де учень може побути наодинці або поспілкуватися з фахівцем під час емоційного перевантаження.

Травмоінформоване вчительство: загальнонаціональний вишкіл

Успіх програми безпосередньо залежить від підготовки педагогічного складу. Затверджена концепція передбачає, що протягом листопада-грудня 2026 року понад 150 тисяч вчителів пройдуть обов'язковий практичний інтенсив з травмоінформованого навчання (Trauma-Informed Teaching).

«Вчитель не повинен замінювати психотерапевта, але він зобов’язаний розуміти, як тривожність та посттравматичний синдром впливають на когнітивні здібності дитини. Наше завдання — навчити педагогів створювати в класі атмосфери передбачуваності та безумовного прийняття», — зазначила під час презентації координаторка психологічної служби МОН.

Педагоги вчитимуться зчитувати вербальні та невербальні сигнали емоційного виснаження учнів, коректно реагувати на панічні атаки чи спалахи гніву, а також застосовувати техніки запобігання власному професійному вигоранню.

Цифрові інструменти та підтримка батьківської спільноти

Важливою новинкою 2026 року стане запуск спеціального модуля в загальнонаціональній системі «Єдина школа». Батьки отримають доступ до цифрового кабінету із рекомендаціями від дитячих психологів, адаптованими під вік їхньої дитини. Модуль містить короткі відеоінструкції щодо того, як підтримувати дитину під час підготовки до іспитів, розпізнати симптоми депресивних станів та як правильно будувати діалог про пережитий досвід.

Крім того, для старшокласників розроблено мобільний додаток із цифровим помічником, який дозволяє анонімно оцінити свій рівень стресу та за потреби в один клік зв'язатися з безкоштовною цілодобовою службою психологічної підтримки.

Фінансування та міжнародна співпраця

Проєкт «Освітня стійкість 2026» фінансується за рахунок перерозподілу субвенцій з державного бюджету, а також за суттєвої грантової підтримки міжнародних організацій, зокрема ЮНІСЕФ, ВООЗ та Європейського союзу. Партнери взяли на себе зобов'язання покрити витрати на друк методичних матеріалів, закупівлю обладнання для релаксаційних кімнат у сільських школах та технічне забезпечення цифрового додатку.

Очікується, що перші моніторингові результати впровадження програми будуть оприлюднені наприкінці поточного навчального року. Проте освітяни переконані: інвестиції в психоемоційне здоров'я дітей — це найважливіший крок до формування життєздатного, сильного та інтелектуально розвиненого суспільства майбутнього.