Профільна середня освіта-2026: МОН затвердило фінальний список ліцеїв для масштабного пілотування та нові стандарти навчання

Реформа НУШ виходить на новий рівень: суть змін у старшій школі

Реформа «Нова українська школа» (НУШ), яка стартувала ще у 2018 році, нарешті дісталася старшої ланки. Починаючи з вересня 2026 року, у відібраних закладах освіти по всій країні стартує пілотний проєкт профільної середньої освіти. Головна мета змін — відійти від застарілої радянської системи, де всі учні вивчали однакову кількість предметів (іноді до 20 дисциплін на тиждень), і перейти до західної моделі, яка дозволяє глибше вивчати те, що дійсно цікаво та знадобиться в майбутньому.

Згідно з затвердженими стандартами, старшокласники тепер ділитимуться на два основні спрямування:

• Академічний профіль: орієнтований на продовження навчання у закладах вищої освіти. Учні обиратимуть між гуманітарними, природничими та математичними напрямками.
• Професійний профіль: орієнтований на швидке здобуття професії. Навчання відбуватиметься в професійних коледжах, де учні поєднуватимуть загальну середню освіту з отриманням першої спеціальності.

Рішення МОН від 2 липня 2026 року затвердило список із майже 150 академічних ліцеїв у різних куточках України, які стануть першопрохідцями. Важливо, що пілотування відбуватиметься навіть у прифронтових регіонах (де це дозволяє безпекова ситуація), використовуючи змішаний формат навчання.

Індивідуальна освітня траєкторія: як учні обиратимуть предмети?

Найбільшою інновацією, яка чекає на десятикласників пілотних шкіл вже цієї осені, є можливість формувати власний розклад. Навчальний план ліцеїста тепер складатиметься з трьох обов'язкових блоків:

1. Ядро знань (інваріантна частина): предмети, обов'язкові для всіх. Сюди увійшли українська мова та література, історія України, математика, англійська мова та фізична культура. Проте обсяг годин на ці предмети оптимізовано.
2. Профільні предмети: дисципліни, які учень обирає відповідно до обраного напряму (наприклад, поглиблене вивчення фізики та хімії або ж іноземних мов та всесвітньої історії).
3. Вибіркові курси: абсолютно нові для української школи спецкурси — від фінансової грамотності та критичного мислення до основ робототехніки та штучного інтелекту.

Завдяки такому підходу учні зможуть концентруватися на підготовці до Національного мультипредметного тесту (НМТ) безпосередньо в межах шкільної програми, що суттєво зменшить потребу в репетиторах.

Цифровізація та матеріально-технічне забезпечення ліцеїв

МОН наголошує, що впровадження профільної школи неможливе без належного фінансування та технічного оновлення. Спеціально під цей проєкт урядом було виділено субвенцію на модернізацію природничо-математичних кабінетів та створення сучасних STEM-лабораторій у пілотних ліцеях. Крім того, кожен учень пілотного класу отримає доступ до оновленої державної платформи «Всеукраїнська школа онлайн», де інтегровано нові інтерактивні підручники та симулятори для лабораторних робіт.

Особливу увагу приділено підготовці вчителів. Протягом липня та серпня 2026 року педагоги пілотних ліцеїв пройдуть масштабні тренінги з методики викладання інтегрованих курсів та оцінювання учнів за новими критеріями. Адже роль вчителя тепер змінюється від простого ретранслятора знань до ментора та тьютора, який допомагає дитині будувати її освітній шлях.

Виклики реформи: безпека та демографія

Попри оптимістичні плани, запуск пілоту у 2026 році стикається з серйозними викликами, головним з яких залишається безпека дітей. Усі затверджені ліцеї обладнані сучасними укриттями подвійного призначення, де створено умови для ведення уроків під час повітряних тривог. У разі загострення ситуації розроблено алгоритм миттєвого переходу на синхронний онлайн-формат.

Другий виклик — демографічний. Через міграційні процеси мережу ліцеїв довелося ретельно оптимізувати. Створення великих академічних ліцеїв з пансіонами (гуртожитками) для дітей з сільської місцевості дозволить забезпечити рівний доступ до якісної освіти для всіх українців, незалежно від місця проживання.

Сьогоднішнє рішення МОН — це точка неповернення. Україна робить впевнений крок до європейського освітнього простору, де школа вчить не зазубрювати факти, а думати, обирати та бути готовим до реального життя.