Профільна революція-2026: МОН затвердило фінальну карту ліцеїв та правила вступу до старшої школи нового типу

Нова філософія старшої школи: відхід від радянської універсальності

Реформа профільної середньої освіти, яка є логічним продовженням Нової української школи (НУШ), кардинально змінює підхід до навчання учнів 10–12 класів. Головна мета змін — відійти від застарілої практики, коли всі без винятку школярі вивчали понад 20 предметів на однаковому, переважно поверхневому, рівні. Тепер підлітки отримують можливість самостійно формувати свій навчальний план, фокусуючись на тому, що їм дійсно цікаво та знадобиться для майбутньої професії.

Згідно з рішенням МОН від 17 липня, з нового навчального року старша школа чітко розділяється на два спрямування:

• Академічний профіль: навчання на базі новостворених академічних ліцеїв. Воно орієнтоване на поглиблене вивчення предметів і підготовку до вступу у заклади вищої освіти. Учні зможуть обирати між різними профілями: STEM (наука, технології, інженерія, математика), гуманітарним, мовним чи суспільно-гуманітарним.
• Професійний профіль: навчання у професійних коледжах та закладах фахової передвищої освіти. Цей напрямок орієнтований на ринок праці та швидке здобуття якісної професії з можливістю одночасного отримання повної загальної середньої освіти.

Запуск платформи «Профільний вибір-2026»

Одночасно із затвердженням мережі ліцеїв, Міністерство цифрової трансформації спільно з МОН презентували інтерактивну платформу «Профільний вибір», інтегровану в застосунок Дія. Відсьогодні кожен випускник 9 класу може зайти у свій кабінет, пройти спеціалізоване профорієнтаційне тестування, розроблене за участі провідних психологів та HR-спеціалістів, та обрати ліцей у своїй громаді чи області.

Платформа містить детальну інформацію про кожен ліцей: від переліку доступних профілів та елективних (вибіркових) курсів до кваліфікації педагогічного колективу та матеріально-технічної бази (наявність сучасних лабораторій, укриттів, гуртожитків тощо). Це дозволить зробити процес вибору прозорим та уникнути корупційних ризиків при вступі.

Матеріально-технічна база та виклики для громад

Створення мережі ліцеїв вимагало від територіальних громад колосальної роботи. Академічний ліцей — це не просто перейменована школа. Це великий освітній хаб, який має обслуговувати щонайменше 150-200 учнів на одній паралелі (тобто мати не менше 4-5 десятих класів з різними профілями). Тільки за такої умови можливе реальне забезпечення вибору предметів.

За даними Міністерства фінансів, на облаштування природничо-математичних кабінетів та STEM-лабораторій у новостворених ліцеях у 2026 році було виділено рекордну державну субвенцію в розмірі 3,5 мільярда гривень. Особливу увагу приділено безпековій складовій: 100% затверджених ліцеїв обладнані сучасними капітальними укриттями подвійного призначення, які мають системи вентиляції, автономне живлення, запаси води та адаптовані під навчальний процес під час тривог.

Проте залишається актуальним транспортне питання. Для підвезення дітей із сільської місцевості до базових ліцеїв громади вже закупили понад 600 нових шкільних автобусів. Для учнів, які проживають занадто далеко, при ліцеях облаштували пансіони (гуртожитки) з комфортними умовами проживання та триразовим харчуванням.

Як реагує суспільство та експертне середовище?

Освітні експерти оцінюють старт реформи оптимістично, хоча й застерігають від можливих локальних труднощів. Скорочення кількості загальноосвітніх шкіл, які мали 10–11 класи, викликало чимало дискусій на місцях. Багато батьків спочатку виступали проти того, щоб їхні діти їздили на навчання до сусідніх населених пунктів.

«Ми маємо розуміти, що якісна освіта не може бути в кожному селі, де в 10 класі навчається п'ятеро дітей. Там неможливо поставити сучасну хімічну лабораторію чи найняти сильного вчителя фізики. Концентрація ресурсів у потужних ліцеях — це єдиний шлях дати нашим дітям конкурентоспроможну освіту європейського рівня», — прокоментував ухвалене рішення один із провідних експертів з питань освіти.

Наступні кроки впровадження реформи

З 1 серпня розпочнеться офіційне зарахування учнів до ліцеїв через систему «Профільний вибір». Протягом серпня для педагогів, які викладатимуть у профільних класах, буде проведено серію інтенсивних тренінгів та сертифікаційних курсів з опанування нових інтегрованих програм та методик викладання. А вже 1 вересня 2026 року сотні тисяч українських десятикласників розпочнуть навчання за абсолютно новими стандартами, які наближають українську освіту до моделей провідних країн світу, таких як Фінляндія, Польща та Канада.