«Освітній компас»: МОН запускає національну платформу подолання освітніх втрат з індивідуальними треками для кожного учня

Масштаб виклику: чому традиційні методи більше не працюють?

Станом на літо 2026 року проблема освітніх втрат (learning loss) в Україні досягла масштабів, які потребують системних і неординарних рішень. Дослідження PISA та внутрішні моніторинги МОН демонструють суттєве відставання школярів з точних дисциплін (математика, фізика) та іноземних мов. Причини очевидні: систематичні повітряні тривоги, блекаути минулих років, вимушена міграція та тривале дистанційне навчання.

Традиційний підхід, коли вчитель намагається наздогнати програму в межах стандартного уроку, виявився неефективним. Він перевантажує як педагогів, так і учнів, не приносячи бажаного результату. Саме тому запуск «Освітнього компаса» став довгоочікуваним інструментом, який перекладає рутинну роботу з діагностики та підбору матеріалів на розумні цифрові алгоритми.

Як працюватиме «Освітній компас»? Три кроки до надолуження знань

Нова екосистема інтегрується з уже існуючими державними реєстрами та електронними щоденниками, проте має абсолютно унікальний функціонал. Процес роботи платформи базується на трьох послідовних етапах:

• Крок 1: Персональна діагностика. На початку вересня кожен учень 5–11 класів пройде адаптивне тестування на платформі. Питання підбираються динамічно: якщо дитина помиляється, система пропонує простіші завдання, щоб точно визначити, на якому саме етапі (наприклад, у 6 чи 7 класі) виникла прогалина в розумінні теми.
• Крок 2: Генерація індивідуального треку. На основі аналізу відповідей штучний інтелект платформи формує персональну карту навчання. Вона складається з коротких відеопояснень, інтерактивних тренажерів та мікромодулів, які учень може проходити у власному темпі.
• Крок 3: Супровід тьютора. Платформа не залишає дитину сам на сам із монітором. Для учнів, які мають значне відставання, передбачені безкоштовні групові онлайн-консультації з вчителями-тьюторами в позаурочний час.

Залучення вчителів та грантова підтримка

Одним із найважливіших питань реалізації програми було залучення педагогів. Як повідомили в МОН, розробка та адміністрування платформи «Освітній компас» повністю профінансовані за рахунок грантових коштів Світового банку та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). Завдяки цій міжнародній підтримці участь у програмі є абсолютно безкоштовною для всіх українських родин.

Понад те, вчителі, які долучаться до роботи на платформі як онлайн-консультанти у позаурочний час, отримуватимуть додаткову грошову компенсацію за рахунок цільових донорських коштів. Це дозволить залучити найкращих фахівців і водночас підтримати українське вчительство в умовах підвищеного навантаження, не створюючи надмірного тиску на державний бюджет.

Компенсаційні класи та «наздоганяючі» табори

Окрім суто цифрового формату, екосистема передбачає й офлайн-складову. Школи у всіх регіонах отримають методичні рекомендації щодо створення «компенсаційних груп». Якщо діагностика виявить, що у класі понад 40% учнів мають схожі прогалини з певної теми, вчитель зможе виділити окремі години на її повторне вивчення, використовуючи спеціально розроблені експрес-курси.

Також у межах проекту запускається мережа безкоштовних пришкільних та заміських «наздоганяючих таборів» (Learning Recovery Camps). Тут діти поєднуватимуть активний відпочинок, психологічне розвантаження та інтенсивні інтерактивні заняття з основних предметів, що дозволить соціалізуватися та підтягнути знання перед початком активного навчання.

Що кажуть експерти та які очікування від проекту?

Освітні аналітики позитивно оцінюють запуск платформи. За словами експертів, такий підхід нарешті декриміналізує поняття «незнання» для дитини. Замість поганої оцінки в журналі учень отримує інструмент і підтримку для виправлення ситуації. Головна мета МОН на навчальний рік 2026/2027 — скоротити середній показник освітнього відставання українських школярів щонайменше на 35%.

Запуск «Освітнього компаса» 23 липня 2026 року є свідченням того, що українська освіта адаптується до найскладніших умов, використовуючи передові технології. Це важливий крок до збереження інтелектуального потенціалу нації та забезпечення рівного доступу до якісних знань для кожної української дитини, незалежно від того, де вона перебуває.