Оптимізація заради конкурентоспроможності: МОН запускає фінальний етап масштабного об’єднання ЗВО в Україні

Криза кількості: чому стара модель вищої освіти вичерпала себе

Станом на літо 2026 року в Україні продовжувала функціонувати надмірна кількість вищих навчальних закладів, багато з яких фактично перетворилися на заклади з надання формальних дипломів, повністю втративши зв'язок із реальними потребами сучасного ринку праці та світової науки. Демографічні виклики, спричинені тривалими кризовими процесами та міграцією, лише загострили цю проблему: кількість абітурієнтів суттєво зменшилася, а матеріально-технічна база багатьох дрібних регіональних ЗВО залишилася застарілою. Фінансувати напівпорожні аудиторії та роздуті адміністративні апарати слабких закладів за рахунок державного бюджету стало критично неефективно.

За словами керівництва міністерства, нова стратегія базується на справедливому принципі: державні інвестиції мають спрямовуватися туди, де є сильні наукові школи, якісна інфраструктура та високі показники працевлаштування випускників. Мета держави — сформувати оптимальну кількість юридичних осіб у сфері вищої освіти (близько 80 ключових центрів по всій країні), об’єднавши слабші інституції навколо визнаних лідерів галузі, які мають реальний потенціал для розвитку.

Концепція «Університетів-магнітів»: як відбуватиметься злиття

Нова модель передбачає створення так званих «університетів-магнітів» у кожному великому регіоні України. Це будуть багатопрофільні освітні та наукові хаби, сформовані шляхом приєднання вузькопрофільних або фінансово неспроможних коледжів та академій до провідних класичних або технічних університетів. Процес об'єднання відбуватиметься за трьома основними критеріями:

• Територіальна близькість: об'єднання закладів, розташованих в одному місті або області, для створення єдиного потужного кампусу з оптимізованою логістикою та спільною інфраструктурою;
• Синергія профілів: інтеграція галузевих інститутів (наприклад, педагогічних чи інженерних) до складу великих класичних університетів на правах автономних підрозділів;
• Науковий потенціал: збереження та посилення унікальних науково-дослідних лабораторій шляхом їх прямого фінансування в межах нової об'єднаної структури.

Особливу увагу приділено фінансовому стимулюванню. Об'єднані заклади отримають суттєву фінансову підтримку від держави та міжнародних фінансових інституцій на модернізацію інфраструктури, закупівлю сучасного лабораторного обладнання та підвищення кваліфікації викладачів. Тобто, злиття — це не механічна ліквідація, а інструмент якісного оновлення вищої школи.

Що зміниться для студентів та викладачів?

Найбільше занепокоєння під час будь-яких реформ виникає у людей, безпосередньо залучених до процесу навчання. У МОН запевнили, що права всіх учасників освітнього процесу будуть максимально захищені. Для студентів реорганізованих ЗВО діятимуть такі правила:

• Усі студенти приєднаних закладів продовжують навчання на тих самих умовах (бюджет або контракт, вартість оплати), але вже у статусі студентів нового, більш престижного об'єднаного університету.
• Випускники отримають дипломи європейського зразка нового консолідованого закладу, що значно підвищить їхні шанси на успішне працевлаштування та визнання за кордоном.
• З'явиться реальний доступ до сучасної інфраструктури об'єднаного ЗВО: бібліотек, спортивних комплексів, гуртожитків та інноваційних дослідницьких лабораторій.

Щодо викладацького складу, то реформа передбачає оптимізацію насамперед адміністративного персоналу (керівників, які дублюють функції один одного). Натомість провідні викладачі та науковці отримають можливість працювати у більших та краще фінансованих департаментах. Більше того, економія коштів на адмініструванні дозволить залучити додаткове фінансування для стимулювання наукової діяльності та підвищення престижу викладацької праці.

Шлях до європейського визнання та глобальних рейтингів

Інтеграція України до Європейського освітнього простору вимагає повної сумісності наших стандартів із європейськими. У ЄС середня кількість студентів на один університет є значно вищою, ніж в Україні, що дозволяє європейським закладам акумулювати солідні бюджети на масштабні наукові дослідження. Створення великих університетських центрів дозволить українським ЗВО нарешті вийти з тіні та почати реально претендувати на провідні місця у престижних світових рейтингах.

«Ми не можемо дозволити собі утримувати стіни, коли маємо інвестувати в людей та інновації. Липневе рішення про фіналізацію мережі — це історичний крок, який виведе українську вищу освіту на новий рівень автономії, якості та міжнародного визнання», — прокоментували подію у профільному комітеті Верховної Ради.

Реалізація оприлюдненого плану розпочнеться негайно, а перші результати злиття вишів українці зможуть оцінити вже на початку майбутнього навчального року. Це складний, але життєво необхідний крок для збереження та примноження інтелектуального капіталу нашої країни.