МОН затвердило Національну стратегію подолання освітніх втрат: безоплатний тьюторинг, підземні школи та новий формат НМТ

1. Повернення до очного навчання: будівництво 150 підземних освітніх хабів

Ключовим пріоритетом Стратегії на 2026–2027 роки визначено забезпечення безпечного фізичного освітнього простору. За даними МОН, попри стабілізацію безпекової ситуації в багатьох областях, значна частина шкіл у прифронтових та прикордонних регіонах все ще змушена працювати в змішаному або дистанційному форматі. Для вирішення цієї проблеми уряд виділяє цільову субвенцію на будівництво 150 сучасних підземних освітніх хабів у Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській та Сумській областях.

Ці об'єкти — це не просто укриття, а повноцінні захищені освітні комплекси із протирадіаційним захистом, автономними системами енерго- та водозабезпечення, високошвидкісним інтернетом, мультимедійними класами та рекреаційними зонами. Очікується, що завдяки цьому понад 85 тисяч школярів зможуть повернутися до повноцінного щоденного очного навчання вже до кінця поточного навчального року.

2. Націоначна платформа тьюторингу: безоплатна допомога для кожного учня

Найбільш очікуваним нововведенням Стратегії став запуск Державної системи тьюторингової підтримки. На базі оновленого національного освітнього порталу кожна дитина, яка за результатами стандартизованого зрізу знань має прогалини з базових предметів (математика, українська мова, історія України, англійська мова), отримує право на безоплатні індивідуальні або мікрогрупові заняття з кваліфікованими педагогами.

До системи залучатимуть як досвідчених шкільних учителів, так і студентів старших курсів педагогічних закладів вищої освіти, для яких ця діяльність зараховуватиметься як оплачувана виробнича практика. Фінансування тьюторингу повністю бере на себе держава за підтримки міжнародних донорів. Програма гарантує кожному школяру до 4 годин безоплатних підсумкових консультацій на тиждень.

3. НМТ-2027: впровадження адаптивного тестування та діагностичних блоків

Під час презентації урядовці окремо зупинилися на трансформації Національного мультипредметного тесту (НМТ) для випускників 2027 року. Починаючи з наступної вступної кампанії, тест стане адаптивним — складність наступних запитань змінюватиметься залежно від правильності відповідей вступника на попередні завдання. Це дозволить суттєво точніше оцінити реальний рівень підготовки абітурієнта та зменшить тривалість самого іспиту з 240 до 180 хвилин без втрати якості діагностики.

• Обов'язковий блок: українська мова, математика, історія України.
• Предмет на вибір: іноземна мова, біологія, фізика, хімія, українська література або географія.
• Інтегрований модуль: оцінювання критичного мислення та цифрової грамотності (без додаткового бального навантаження, у форматі «склав/не склав»).

4. Психосоціальна підтримка та нові стандарти оплати праці педагогів

Неможливо досягти високих навчальних результатів без належного ментального здоров'я як учнів, так і педагогів. У межах Стратегії кожна школа отримає додаткову ставку практичного психолога, який пройшов спеціалізовану сертифікацію з роботи з бойовою та психологічною травмою.

Крім того, МОН анонсувало впровадження підвищувального коефіцієнта (на рівні 1,3) до заробітної плати вчителів, які працюють у підземних хабах та прифронтових зонах, а також тих, хто бере активну участь у державних програмах подолання освітніх втрат у позаурочний час.

«Наша мета — не просто повернути показники успішності до докризового рівня, а створити гнучку, безпечну та технологічну систему освіти, де жодна дитина не залишиться сам на сам зі своїми освітніми труднощами. Стратегія-2030 — це інвестиція в людський капітал, який відбудовуватиме Україну», — наголосили у Міністерстві освіти і науки.

5. Фінансове забезпечення та міжнародна допомога

Загальний бюджет першого етапу реалізації Стратегії (2026–2027 рр.) становить понад 18 мільярдів гривень. Основні джерела фінансування — кошти Державного бюджету України, а також грантова допомога в межах фінансового інструменту EU Facility та підтримка Світового банку. Контроль за ефективністю використання коштів здійснюватиметься через відкриту систему моніторингу із залученням громадських організацій та міжнародних аудиторів.