Компенсація знань: як з вересня 2026 року в Україні запрацювала державна програма безкоштовного тьюторингу для подолання освітніх втрат

Анатомія «освітнього розриву»: чому це критично саме зараз?

Дослідження якості освіти, проведені в Україні наприкінці 2025 року, показали невтішні результати: через системні вимкнення світла в минулі роки, повітряні тривоги та вимушену евакуацію українські школярі відстають від міжнародних стандартів середньої освіти в середньому на 1,5–2 роки. Найбільші прогалини зафіксовано з математики, української мови та природничих дисциплін.

Саме тому Міністерство освіти і науки України спільно з Кабінетом Міністрів та за фінансової підтримки міжнародних донорів (зокрема Світового банку та ЮНІСЕФ) розробили системне рішення. З вересня 2026 року подолання освітніх втрат переходить із площини теоретичних дискусій у практичну площину індивідуальної роботи з кожною дитиною.

Державний тьюторинг: як це працює на практиці?

Національна програма компенсації освітніх втрат базується на принципі таргетованої допомоги. Процес побудований навколо кількох ключових етапів, які вже стартували у перші дні вересня:

• Загальнонаціональна цифрова діагностика. Протягом першого тижня навчання учні 5–11 класів пройшли анонімне стандартизоване тестування на спеціальній державній платформі. Це дозволило виявити конкретні теми, які дитина не засвоїла.
• Автоматичне формування кабінету учня. На основі результатів тестів алгоритм визначає «дефіцитні» теми та пропонує школяреві індивідуальну траєкторію надолуження.
• Призначення тьютора. Якщо рівень відставання критичний, учень отримує право на безкоштовні індивідуальні або мікрогрупові (до 3–5 осіб) заняття з сертифікованим тьютором за рахунок держави.

Заняття відбуваються як в онлайн-форматі на спеціально створеній інтерактивній платформі, так і в очному режимі на базі шкіл після уроків. Програма розрахована на 20–40 годин інтенсивних занять з одного предмету протягом семестру.

Хто став тьюторами та як оплачується їхня праця?

Одним із найгостріших питань підготовки реформи було кадрове забезпечення. Хто проводитиме ці тисячі годин додаткових занять? Держава підійшла до вирішення комплексно, залучивши кілька категорій фахівців:

1. Практикуючі вчителі шкіл. Вчителі можуть брати додаткові години тьюторингу у своїх або сусідніх школах. Ця робота оплачується за окремим підвищеним тарифом, який фінансується з цільової субвенції державного бюджету.
2. Студенти педагогічних ЗВО. Для студентів 3–4 курсів та магістрантів участь у програмі тьюторингу зараховується як виробнича практика та оплачується за базовою ставкою. Це дозволило залучити до програми понад 15 тисяч вмотивованих молодих фахівців.
3. Вчителі на пенсії та тимчасово непрацюючі педагоги. Вони пройшли швидку верифікацію та отримали доступ до викладання через державну платформу.

Важливо, що оплата праці тьюторів здійснюється щотижнево на основі підтверджених проведених занять у системі. Це створює дієвий фінансовий стимул для педагогів та забезпечує прозорість використання коштів.

Особлива увага — прифронтовим та деокупованим регіонам

Найбільший фокус уваги та фінансування спрямовано на громади, які найбільше постраждали від війни. У Харківській, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській, Сумській та Чернігівській областях програма покриває до 80% учнів середньої та старшої школи. Тут тьюторинг має не лише освітню, а й психотерапевтичну функцію. Педагоги, які працюють у цих регіонах, пройшли спеціальну підготовку з психологічної підтримки дітей у кризових ситуаціях.

Для дітей, які перебувають за кордоном, але продовжують дистанційно навчатися в українських школах, також передбачена можливість долучитися до програми у вечірній час або під час вихідних, аби допомогти їм впоратися з подвійним навантаженням.

Перші відгуки та очікування

Батьківська спільнота сприйняла старт програми з великим ентузіазмом. Адже послуги приватних репетиторів сьогодні є непосильним фінансовим тягарем для більшості українських родин. Можливість отримати якісну індивідуальну допомогу від держави безкоштовно — це крок до справжньої соціальної справедливості та рівності в доступі до якісної освіти.

Міністерство освіти і науки прогнозує, що вже за результатами першого півріччя впровадження програми (до січня 2027 року) вдасться скоротити середній показник освітніх втрат на 25–30%, а також суттєво підвищити мотивацію школярів до навчання. Україна демонструє всьому світу унікальний кейс: навіть у надскладних умовах держава інвестує в інтелектуальний капітал свого майбутнього.