Історичний крок НУШ: з 1 вересня 2026 року в Україні стартує масштабний пілот профільної середньої освіти

Передісторія та суть реформи: чому зміни назріли саме зараз?

Реформа Нової української школи, яка розпочалася у 2018 році з початкових класів, нарешті дісталася свого найважливішого етапу — старшої школи. Згідно з концепцією, з 2027 року всі українські школярі перейдуть на трирічну профільну середню освіту (10–12 класи). Проте, щоб перехід був плавним та ефективним, МОН ухвалило рішення запустити масштабний пілотний проєкт уже з 1 вересня 2026 року.

Головна мета змін — відійти від радянської моделі «вчити всього потроху» і надати підліткам можливість зосередитися на тих дисциплінах, які їм дійсно знадобляться для майбутньої професії та вступу до закладів вищої освіти. Замість 15–20 обов'язкових предметів, які часто вивчалися поверхнево, учні отримають змогу формувати свій навчальний план самостійно.

Три кластери та індивідуальний вибір учня

У пілотних ліцеях, які почнуть роботу в новому форматі вже за кілька тижнів, навчання буде організовано за трьома основними напрямами (кластерами):

• STEM (наука, технології, інженерія, математика): поглиблене вивчення фізики, хімії, біології, ІТ та профільних математичних дисциплін.
• Мовно-літературний: акцент на іноземні мови, комунікації, медіаграмотність та українську філологію.
• Суспільно-гуманітарний: вивчення історії, правознавства, економіки, філософії та соціології.

Важливо, що кожен ліцей не обов'язково має пропонувати всі три напрями — заклади орієнтуються на власні ресурси та потреби регіону. Проте кожен учень пілотного класу матиме обов'язкове «ядро» (українська мова та література, історія України, математика, англійська мова, фізична культура) та великий блок вибіркових дисциплін. Зокрема, підлітки зможуть обирати як профільні предмети (наприклад, поглиблена хімія), так і міждисциплінарні курси (наприклад, фінансова грамотність чи робототехніка).

Як готувалися школи: інфраструктура та кадри

Підготовка до старту пілоту тривала протягом усього минулого навчального року та літа 2026 року. Попри складні безпекові умови, держава спільно з міжнародними партнерами інвестувала значні кошти в модернізацію відібраних ліцеїв. Основні зусилля були спрямовані на:

1. Обладнання сучасних лабораторій: кабінети фізики, хімії та біології отримали новітнє цифрове обладнання для проведення практичних експериментів.
2. Створення безпечного простору: усі пілотні ліцеї забезпечені сучасними облаштованими укриттями, які дозволяють не переривати навчальний процес навіть під час повітряних тривог.
3. Перепідготовку вчителів: понад 5 тисяч педагогів пройшли спеціальні тренінги з методики викладання інтегрованих курсів та роботи за індивідуальними планами учнів.

Проте залишаються і виклики. Найбільший із них — це логістика. Оскільки ліцеї стають більшими та консолідують учнів із різних мікрорайонів або навіть сусідніх сіл (у сільській місцевості), критично важливою є програма «Шкільний автобус». Станом на серпень МОН звітує про закупівлю додаткових автобусів для більшості пілотних громад, але в прифронтових регіонах питання безпечного підвезення залишається складним.

Оцінювання та ЗНО/НМТ: що зміниться для випускників пілоту?

Багатьох батьків та учнів хвилює питання: як навчання за новою програмою вплине на складання випускних іспитів? У Міністерстві освіти заспокоюють: формат Національного мультипредметного тесту (НМТ) у майбутньому буде повністю адаптований під профільну старшу школу.

Для учнів, які у вересні 2026 року йдуть у пілотні 10 класи, розробляється оновлена система оцінювання. Замість класичних контрольних робіт акцент робитиметься на проєктній діяльності, презентаціях та практичних дослідженнях. Це дозволить оцінити не просто рівень зазубрювання теорії, а реальні компетентності учня, його вміння працювати в команді та вирішувати нестандартні завдання.

Погляд у майбутнє

Запуск пілоту профільної середньої освіти 1 вересня 2026 року — це точка неповернення для української школи. Це перехід від застарілої системи «середнього учня» до європейських стандартів, де дитина є суб'єктом вибору власного майбутнього. Успіх цього пілотного проєкту визначить, наскільки безболісним буде повний перехід усієї країни на 12-річну систему у 2027 році. Освітяни, батьки та суспільство загалом покладають великі надії на цю реформу, адже саме ці діти відбудовуватимуть та розвиватимуть Україну в найближчі десятиліття.