Гранти замість «бюджету»: з 1 вересня 2026 року вища освіта в Україні повністю переходить на нову систему фінансування

Чому стара система вичерпала себе?

Десятиліттями в Україні діяла система державного замовлення, яка часто не відповідала потребам ринку праці та створювала штучні бар'єри для абітурієнтів. Держава виділяла кошти «місцями» під конкретні університети, що позбавляло абітурієнта реальної свободи вибору, а виші — стимулу покращувати свої освітні програми. Окрім того, через війну та економічну кризу можливості бюджету фінансувати 100% вартості навчання для великої кількості студентів суттєво обмежилися.

Нова грантова система, яка в тестовому режимі працювала попередні два роки, з 1 вересня 2026 року стає єдиним стандартом для всієї країни. Головний принцип реформи — «гроші ходять за студентом». Це означає, що державна підтримка стає персоналізованою та гнучкою.

Як працює грантова система з 1 вересня 2026 року?

Відсьогодні фінансування навчання здобувачів вищої освіти здійснюється за принципом розподілу державного бюджету на основі результатів Національного мультипредметного тесту (НМТ). Залежно від набраних балів, вступники отримали державні гранти двох типів:

• Гранти першого рівня (повне фінансування): Повністю покривають вартість навчання в обраному ЗВО на весь період бакалаврату. Їх отримали вступники з найвищими балами НМТ (орієнтовно від 190 балів із кожного предмета).
• Гранти другого рівня (часткове співфінансування): Покривають від 50% до 80% вартості навчання. Решту суми студент або його батьки доплачують самостійно, або залучають пільгові довгострокові кредити, які держава почала масово видавати під 1-3% річних через державні банки.

Сума гранту розраховується індивідуально та індексується відповідно до вартості навчання на конкретній спеціальності в обраному виші. Тобто, якщо студент обирає престижний університет у столиці, де навчання коштує дорожче, державний грант покриє визначену його категорією частку, а решту доведеться доплатити. Це зрівнює шанси регіональних та центральних ЗВО, стимулюючи останніх не завищувати ціни безпідставно.

Державне замовлення збережено для критично важливих галузей

Попри перехід на гранти, держава не відмовилася від традиційного 100% замовлення на підготовку фахівців, які є життєво необхідними для відбудови України. З 1 вересня 2026 року повністю за кошти держбюджету навчатимуться студенти таких напрямів:

1. Медицина та реабілітація: Країна гостро потребує лікарів, військових медиків, протезистів та ерготерапевтів.
2. Педагогіка: Підготовка вчителів для Нової української школи та профільних ліцеїв залишається під особливим патронатом держави.
3. Інженерія та оборонно-промисловий комплекс: Фахівці з робототехніки, авіаційного проектування, кібербезпеки та розмінування.
4. Аграрний сектор: Фахівці з точного землеробства та відновлення земель.

Для цих спеціальностей збережено цільове фінансування, проте з жорсткою умовою: випускники матимуть відпрацювати за направленням у державному секторі протягом щонайменше трьох років. Для решти гуманітарних та економічних спеціальностей грантова система діє без жодних зобов'язань щодо працевлаштування від держави.

Свобода вибору: приватні виші виходять на один рівень із державними

Однією з найреволюційніших змін є те, що з 1 вересня 2026 року державний освітній грант можна використати не лише в державних, а й у приватних закладах вищої освіти, які пройшли спеціальну державну сертифікацію та приєдналися до програми.

Це рішення вже викликало серйозне пожвавлення на ринку освітніх послуг. Приватні виші, які раніше були доступні лише забезпеченим верствам населення, тепер активно конкурують за талановитих вступників із високими балами НМТ. Це змушує державні університети терміново модернізувати свої навчальні плани, оновлювати матеріально-технічну базу та залучати практиків до викладання, щоб не втратити фінансування, яке приносять із собою студенти-грантоотримувачі.

Очікувані результати реформи

Міністерство освіти і науки України прогнозує, що завдяки впровадженню грантової системи вже цього року кількість абітурієнтів, які отримали фінансову підтримку від держави, зросла на 35% порівняно з минулим роком. Замість обмеженої кількості повністю безкоштовних місць, сотні тисяч першокурсників отримали суттєву знижку на навчання, що дозволило їм обрати бажану професію, а не ту, де просто були «вільні бюджетні місця».

Освітні експерти переконані: реформа фінансування вищої освіти 2026 року — це вирішальний крок до інтеграції української вищої школи у європейський освітній простір, де панує фінансова прозорість, висока конкуренція та орієнтація на індивідуальні потреби студента.