Гранти замість «бюджету»: як нова система державного фінансування вищої освіти змінила правила гри у вересні 2026 року

Нова філософія фінансування: «Гроші ходять за студентом»

Реформа системи фінансування вищої освіти, яка активно обговорювалася протягом останніх років, у вересні 2026 року запрацювала на повну потужність. Замість класичного розподілу на «бюджетників» та «контрактників», Міністерство освіти і науки запровадило гнучку систему державних співплатежів. Абітурієнти, які набрали високі бали на Національному мультипредметному тесті (НМТ), отримали сертифікати на навчання різного номіналу.

Цього року гранти розділили на три основні категорії:

• Золотий грант — покриває 100% вартості навчання для вступників із найвищими балами (від 190–200 балів) на пріоритетні спеціальності.
• Срібний грант — покриває 75% вартості для тих, хто показав відмінні результати (від 170 до 189 балів).
• Бронзовий грант — забезпечує співфінансування у розмірі 50% або фіксовану суму для підтримки вступників із балами від 150 до 169.

Решту вартості навчання студент або його родина сплачують самостійно, або ж покривають за рахунок пільгових довгострокових кредитів, які цьогоріч уперше масово видавали державні банки під символічні 2-3% річних.

Приватні виші отримали шанс, а регіональні — порятунок

Одним із найцікавіших наслідків вересневого старту нової системи став розподіл вступників. Оскільки грантові кошти тепер «прив’язані» безпосередньо до вступника, а не до квоти конкретного університету, абітурієнти отримали право вільно обирати будь-який заклад освіти. Головна умова — університет мав підписати договір із МОН про участь у грантовій програмі.

Як наслідок, приватні заклади вищої освіти (ЗВО) вперше відчули значний притік сильних абітурієнтів, які раніше оминали їх через високу вартість навчання. Водночас регіональні державні університети змогли залучити додаткові кошти. Завдяки системі територіальних коефіцієнтів, сума гранту для навчання в університетах Харкова, Дніпра, Запоріжжя, Миколаєва та Сум була помножена на спеціальний індекс, що зробило навчання там фінансово привабливішим навіть порівняно зі столичними вишами.

Пріоритет на відбудову: куди пішли гроші?

У вересні 2026 року став очевидним чіткий прагматичний підхід держави до формування державного замовлення. Стовідсоткове фінансування («золоті гранти») без обмежень надавалося на спеціальності, критично важливі для оборони, відновлення та життєзабезпечення країни. Серед лідерів за кількістю отриманих повних грантів опинилися:

• Інженерія та будівництво інфраструктури;
• Енергетика та відновлювальні джерела енергії;
• Військові технології та кібербезпека;
• Психологія та реабілітологія;
• Агротехнології.

Натомість вступники на популярні раніше правові, економічні та міжнародні спеціальності здебільшого отримували часткові гранти. Це змусило багатьох тверезо оцінити свої фінансові можливості та перспективи працевлаштування, що призвело до оздоровлення структури набору у вишах.

Діджиталізація процесу: грант у кілька кліків

Важливим досягненням нової системи стала простота адміністрування. Жодних паперових черг чи складних погоджень. Студенти отримували сповіщення про нарахований грант у своїх персональних кабінетах вступника одразу після формування рейтингів. Перерахунок коштів безпосередньо на рахунки університетів здійснювався автоматично після підтвердження зарахування. Державна казначейська служба звітувала, що перші транші фінансування надійшли до вишів уже в перші тижні вересня, що дозволило закладам своєчасно розпочати опалювальний сезон та модернізацію навчальних лабораторій.

Перші виклики та перспективи реформи

Попри успішний старт, експерти зазначають, що попереду ще багато роботи. Головним викликом залишається адаптація університетів до умов реальної ринкової конкуренції. Виші, які не змогли залучити студентів із грантами, вже найближчим часом будуть змушені оптимізувати свої штати або об'єднуватися з сильнішими закладами. Проте в МОН наголошують: якість вищої освіти в Україні має зростати, і фінансовий стимул — найефективніший інструмент для цього.

Впровадження грантової системи у вересні 2026 року довело, що Україна впевнено рухається в напрямку європейських стандартів освіти, де державні кошти витрачаються ефективно, прозоро та на користь розвитку людського капіталу.