Ера індивідуального вибору: як в Україні стартував історичний пілот профільної старшої школи

Суть реформи: чому 10-12 класи більше не будуть такими, як раніше

Реформа профільної середньої освіти, яка офіційно має стартувати для всіх шкіл України у 2027 році, цього тижня розпочала свою «генеральну репетицію». Головна мета змін — допомогти старшокласникам визначитися з майбутньою професією ще в школі, зменшити навантаження від другорядних предметів і дати можливість глибоко вивчати те, що дійсно цікаво.

Відтепер навчання у старшій школі (яка відокремлюється від початкової та середньої і функціонуватиме у форматі ліцеїв) поділяється на два основні спрямування:

• Академічне: орієнтоване на подальший вступ до закладів вищої освіти, з поглибленим вивченням профільних дисциплін;
• Професійне: орієнтоване на отримання першої професії паралельно з повною загальною середньою освітою (на базі професійних та фахових коледжів).

У пілотних ліцеях, які відчинили свої двері 1 вересня 2026 року, десятикласники отримали принципово нові навчальні плани. Замість 17–20 обов'язкових предметів, які виснажували учнів у попередні роки, вони вивчають лише 7-9 базових (державний стандарт), а решту часу присвячують обраному профілю та вибірковим курсам.

Індивідуальний навчальний план: як це працює на практиці?

Кожен учень пілотного класу спільно з кар'єрним радником (нова посада в ліцеях) склав свій персональний розклад. Навчальний план тепер складається з трьох компонентів:

1. Інваріантна частина (обов'язкова для всіх): українська мова та література, історія України, математика, іноземна мова, фізична культура та «Захист України» (який у 2026 році викладається за повністю оновленою програмою із залученням сучасних технологій та симуляторів БПЛА).
2. Профільні предмети: дисципліни, які учень обирає для поглибленого вивчення (наприклад, розширена фізика та ІТ-технології для STEM-профілю або право та психологія для суспільно-гуманітарного).
3. Вибіркові курси (курси за вибором): унікальні міждисциплінарні програми, які школа пропонує на вибір — від фінансової грамотності та критичного мислення до основ робототехніки та креативного письма.

Важливо, що учні можуть змінювати свій профіль протягом першого семестру, якщо зрозуміють, що зробили помилковий вибір. Це знімає колосальний психологічний тиск із підлітків, які раніше боялися «помилитись із майбутнім» у 15 років.

Цифровий мозок реформи: інтеграція з екосистемою «Мрія»

Унікальністю пілоту 2026 року стала повна синхронізація навчального процесу з державним освітнім застосунком «Мрія». Завдяки штучному інтелекту, інтегрованому в систему, кожен десятикласник отримав персонального цифрового асистента.

Застосунок допомагає учням:

• Формувати індивідуальну траєкторію навчання та реєструватися на вибіркові курси в один клік;
• Відстежувати свій прогрес за допомогою інтерактивного портфоліо;
• Отримувати індивідуальні рекомендації щодо додаткових матеріалів, лекцій чи вебінарів на основі аналізу успішності;
• Комунікувати з викладачами та створювати спільні проєктні групи.

Батьки ж через «Мрію» можуть бачити не просто сухі оцінки, а аналітику залученості дитини, її сильні сторони та рекомендації щодо майбутнього профільного навчання.

Топ-3 профілі, які обрали українські десятикласники у 2026 році

Міністерство освіти і науки України оприлюднило перші статистичні дані щодо вибору профілів серед учнів пілотних класів. Пріоритети сучасної молоді чітко відображають вимоги часу та бачення відновлення країни:

• STEM (Science, Technology, Engineering, Mathematics): цей напрям обрали понад 42% десятикласників. Особливу популярність мають підпрофілі «Інженерія та робототехніка» та «Прикладна математика та ІТ».
• Білінгвальний (іноземні мови та міжнародні відносини): близько 28% учнів виявили бажання вивчати більшість профільних предметів англійською мовою. Це логічний крок у контексті євроінтеграційних процесів України.
• Технологічно-військовий та цивільна безпека: новий профіль, який з'явився як відповідь на виклики сьогодення (обрали близько 15% учнів). Він включає поглиблене вивчення радіоелектроніки, кібербезпеки, домедичної допомоги та логістики.

Виклики та перші відгуки з місць

Попри загальний ентузіазм, перший тиждень виявив і низку викликів, над якими міністерству та громадам доведеться працювати протягом року. Найскладнішим питанням залишається логістика та інфраструктура. Не всі громади наразі мають повністю укомплектовані академічні ліцеї з сучасними лабораторіями для STEM-напрямів. У деяких регіонах учням доводиться користуватися шкільними автобусами, щоб дістатися до опорного ліцею, де є відповідна матеріальна база.

«Це абсолютно новий рівень свободи для дітей, але й колосальна відповідальність для вчителів. Нам довелося повністю перебудувати розклад руху класів. Тепер у нас немає поняття "10-А клас" у класичному розумінні — на кожному уроці склад груп змінюється залежно від обраного учнями курсу. Це складно, але це працює на користь дитини», — ділиться враженнями директорка одного з пілотних ліцеїв Київщини.

Вчителі також проходять серйозну перепідготовку, адже викладання інтегрованих курсів (наприклад, «Природничі науки» замість окремих фізики, хімії та біології для гуманітаріїв) вимагає нових методологічних підходів та виходу за межі стандартних шаблонів.

Що далі?

Пілотний проєкт, який стартував у вересні 2026 року, триватиме протягом усього навчального року. Фахівці МОН щомісяця здійснюватимуть моніторинг успішності учнів, проводитимуть анкетування батьків та педагогів. Отримані дані дозволять скоригувати навчальні програми, усунути технічні та організаційні проблеми до того, як у вересні 2027 року на систему трирічної профільної школи перейде вся Україна.

Сьогоднішні десятикласники-пілотники стали першопрохідцями нової української освіти. Вони доводять: сучасна школа може бути цікавою, адаптованою до реального життя та орієнтованою на особистість кожного учня.