Епоха вибору: Як в Україні стартував масштабний пілот профільної старшої школи НУШ

1. Нова філософія старшої школи: від «усі вивчають усе» до свободи вибору

Головна ідея реформи профільної школи, яка стартувала в пілотному режимі цього вересня, полягає в кардинальній зміні підходу до навчання. Замість виснажливого вивчення 15–17 обов'язкових предметів, десятикласники отримали можливість самостійно конструювати свій навчальний план. Профільне навчання розділили на два основні спрямування:

• Академічне: поглиблене вивчення окремих предметів з орієнтацією на продовження навчання у закладах вищої освіти (ЗВО);
• Професійне: інтеграція загальної середньої освіти з отриманням першої професійної кваліфікації у закладах професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти.

У пілотних академічних ліцеях учні тепер мають лише кілька обов'язкових базових дисциплін (українська мова, історія України, математика, англійська мова та фізична культура/захист України). Решту годин вони розподіляють між профільними предметами (наприклад, поглиблена біологія та хімія для майбутніх медиків) та курсами за вибором (фінансова грамотність, робототехніка, креативне письмо тощо).

2. Перші підсумки: які профілі виявилися найпопулярнішими?

Міністерство освіти і науки України оприлюднило перші статистичні дані щодо вибору профілів серед учнів пілотних класів. Результати демонструють чіткий прагматизм сучасного покоління підлітків та орієнтацію на потреби відновлення економіки країни.

Згідно з моніторингом освітньої платформи «Мрія», через яку учні здійснювали вибір навчальних модулів, пріоритети розподілилися таким чином:

1. STEM-профіль (інженерія, ІТ, прикладні науки) — його обрали близько 38% десятикласників пілотних шкіл. Особливий інтерес викликали курси з кібербезпеки та штучного інтелекту.
2. Білінгвальний та філологічний профіль (англійська + друга іноземна мова) — 27% учнів.
3. Суспільно-гуманітарні науки та підприємництво — 22% випускників базової школи вирішили вивчати бізнес-моделювання та право.
4. Природничий профіль (медицина, екологія, агротехнології) — 13% учнів.

Експерти зазначають, що такий розподіл відображає глобальні світові тренди та готовність молоді до викликів сучасного ринку праці.

3. Технологічна революція в класах: цифрові платформи та ШІ-тьютори

Особливістю пілоту 2026 року стала його повна цифровізація. Кожен учень пілотного класу отримав доступ до персонального кабінету на державній платформі, де відображається його індивідуальна освітня траєкторія. Оцінювання відбувається за накопичувальною системою (кредитами), схожою на європейську систему ECTS.

Крім того, цього року в навчальний процес було інтегровано персональних ШІ-помічників. Спеціально розроблені для НУШ чат-боти допомагають учням розібратися зі складними темами у позаурочний час, генерують тестові завдання для самоперевірки та адаптують швидкість подачі матеріалу під темп навчання конкретної дитини. Вчителі ж отримали потужний інструмент для автоматизації рутинної перевірки робіт, що дозволяє приділяти більше часу індивідуальній роботі з учнями.

4. Виклики, з якими зіткнулися школи та педагоги

Попри оптимістичний старт, перший тиждень навчання виявив і низку серйозних проблем. Найбільшим викликом залишається логістика та кадрове забезпечення. Оскільки діти діляться на групи відповідно до обраних профілів, школам довелося повністю перебудувати традиційний розклад занять. В окремих закладах бракує профільних викладачів, тому ліцеї активно залучають викладачів університетів та практикувальних спеціалістів для читання елективних (вибіркових) курсів.

Також гостро стоїть питання матеріально-технічної бази. Поглиблене вивчення фізики чи хімії вимагає сучасних цифрових лабораторій. Хоча держава спільно з міжнародними донорами забезпечила пілотні ліцеї необхідним мінімумом, масштабування реформи на всю країну потребуватиме колосальних інвестицій у найближчі два роки.

Окремим викликом залишається безпековий фактор. Усі пілотні заклади забезпечені сучасними облаштованими укриттями, де створено умови для продовження групової роботи навіть під час повітряних тривог.

5. Що чекає на українську освіту далі?

Пілотування профільної школи триватиме протягом 2026–2027 навчального року. МОН планує щомісяця збирати фідбек від учнів, батьків та освітян для коригування навчальних програм та підручників. Очікується, що вже у 2027 році до реформи приєднаються ще більше шкіл, а повноцінний перехід на 12-річну систему середньої освіти з обов'язковим профільним розділенням відбудеться 1 вересня 2027 року, коли до 10 класу підуть усі випускники дев'ятих класів НУШ.

Ця реформа — не просто зміна вивісок чи програм. Це створення школи, яка вчить робити свідомий вибір, нести за нього відповідальність і розвивати саме ті навички, які допоможуть молодій людині реалізувати себе в успішній, відбудованій Україні.