Епоха «бюджетників» відходить у минуле: МОН підбило перші підсумки повномасштабного старту грантової системи у вищій освіті

Нова філософія фінансування: «Гроші ходять за студентом» у дії

Запроваджений цього року механізм прямого грантового фінансування кардинально змінив правила гри. Якщо раніше абітурієнт мав вибір лише між безкоштовним навчанням (часто на небажаній спеціальності, але «де був бюджет») та дорогим контрактом, то у вересні 2026 року кожен вступник отримав індивідуальну фінансову підтримку від держави. Розмір гранту безпосередньо залежав від результатів Національного мультипредметного тесту (НМТ) та пріоритетності обраної галузі.

Згідно зі звітом МОН від 15 вересня, цього року державні гранти отримали рекордні 78 500 першокурсників. Гранти першого рівня (що повністю покривають вартість навчання) отримали абітурієнти з балами НМТ від 190. Гранти другого рівня (співфінансування від 50% до 80% вартості) дісталися тим, хто набрав понад 160 балів. Решту суми студенти або їхні батьки доплачували самостійно або оформлювали через пільгові довгострокові кредити, які держава почала надавати через державні банки під символічні 2% річних.

Які спеціальності обрали «грантові» першокурсники?

Аналіз вибору студентів показав неочікувані результати, які змусять багато університетів переглянути свої стратегії розвитку. Завдяки можливості самостійно обирати заклад освіти з доплатою за рахунок гранту, відбувся суттєвий перерозподіл потоків вступників:

• Інженерні та оборонні технології: Спеціальності, пов'язані з робототехнікою, оборонно-промисловим комплексом, авіонікою та кібербезпекою, отримали максимальну підтримку від держави. На ці напрями уряд виділив спеціальні «стратегічні гранти», які покривали 100% вартості навчання навіть за середніх балів НМТ. Це дозволило залучити на технічні факультети вмотивовану молодь.
• ІТ-сектор та Штучний Інтелект: Незважаючи на кризу в глобальному ІТ, спеціальності з фокусом на AI та Data Science впевнено утримують лідерство серед отримувачів грантів першого рівня.
• Педагогіка та Медицина: Тут держава зберегла класичне 100% фінансування, але з жорсткою умовою відпрацювання. Вступники на ці напрями отримували підвищені стипендії, що дозволило закрити критичні вакансії у регіональних школах та лікарнях ще на етапі планування випуску.

Регіональний вимір: порятунок прифронтових університетів

Одним із найбільших побоювань експертів під час підготовки реформи було те, що всі гроші «виїдуть» у Київ та Львів, залишивши регіональні виші без фінансування. Проте статистика МОН розвіяла ці страхи. Завдяки впровадженню так званого «територіального коефіцієнту», сума гранту для навчання у Харкові, Дніпрі, Миколаєві, Запоріжжі та Сумах множилася на коефіцієнт 1,3–1,5.

Це дозволило регіональним університетам не лише зберегти контингент, а й запропонувати студентам надзвичайно вигідні фінансові умови. У деяких випадках державного гранту вистачало на покриття навчання та проживання в гуртожитку, що стало вирішальним фактором для тисяч родин.

Виклики першого місяця та перші труднощі

Попри загальний успіх, початок навчального року виявив кілька системних проблем, які міністерство обіцяє вирішити до кінця семестру. По-перше, виникли затримки з верифікацією грантових сертифікатів через банківську систему «Дія.Підпис», через що близько 5% студентів розпочали навчання в статусі «очікування траншу». По-друге, приватні університети, які цього року вперше отримали масовий доступ до державного фінансування через гранти студентів, зіткнулися з жорстким моніторингом з боку Державної служби якості освіти, що викликало хвилю дискусій про академічну свободу.

Міністр освіти і науки у своєму сьогоднішньому зверненні зазначив:

«Ми свідомо пішли на цей крок. Гроші платників податків тепер належать не стінам університетів, а студентам. Якщо приватний чи державний заклад не може забезпечити якісну освіту — студент забере свій грант і переведеться в інший виш після першого ж семестру. Конкуренція нарешті запрацювала» .

Що далі?

Запровадження грантової системи у вересні 2026 року є лише першим кроком масштабної трансформації вищої школи. Наступним етапом, за прогнозами уряду, стане реструктуризація університетської мережі: слабкі заклади вищої освіти, які не змогли залучити студентів із грантами, будуть змушені об'єднуватися з сильнішими гравцями або перепрофілюватися на коледжі. Українська освіта стає більш гнучкою, ринковою та орієнтованою на потреби відбудови країни, де кожен інвестований державою гривень має приносити реальний результат.