Енергостійкість та безпека: В Україні оголошено про запуск національної програми «Автономна школа 2026–2027» з бюджетом 2,5 млрд гривень

Ключові напрями програми: енергонезалежність та захищеність

Програма «Автономна школа 2026–2027» розроблена як відповідь на виклики, пов’язані із забезпеченням стабільного освітнього процесу в умовах потенційних навантажень на енергосистему. Вона базується на трьох основних китах: відновлюваній енергетиці, захищеності цифрової інфраструктури та створенні безпечних мультифункціональних просторів.

Згідно з затвердженими регламентами, заклади освіти, які пройшли конкурсний відбір, отримають типові комплекси енергоавтономії. До їхнього складу входять промислові сонячні панелі підвищеної потужності, системні накопичувачі енергії нового покоління, теплові помпи та резервні генератори на екологічно чистому паливі.

• Сонячні мікрогенерації: встановлення дахових та наземних фотомодулів здатне покрити до 80% щоденних потреб закладу у світлий час доби.
• Системи збереження енергії (BESS): акумуляторні установки ємністю від 100 кВт·год гарантують мінімум 12 годин повноцінної роботи освітнього закладу у разі повного відключення зовнішньої мережі.
• Супутниковий зв’язок та локальні мережі: кожен об'єкт оснащується резервними каналами інтернет-зв'язку та автономними серверами для локального доступу до навчальних матеріалів.

Підземні освітні хаби: новий стандарт безпеки

Особливу увагу в програмі приділено не просто укриттям, а трансформації підземних приміщень у повноцінні, високотехнологічні освітні простори. Мова йде про концепцію «Underground Educational Hub», яка передбачає розширене зонування, якісну систему вентиляції з рекуперацією повітря, клімат-контроль та спеціальне світлодіодне освітлення із спектром, максимально наближеним до сонячного.

У таких підземних хабах облаштовують не лише звичайні навчальні класи з інтерактивними панелями, а й зони психологічного розвантаження, цифрові лабораторії та медичні пункти. Це дозволяє уникнути перерв у навчанні під час повітряних тривог або інших загроз, зберігаючи високий рівень залученості учнів.

Прозорий розподіл ресурсів та подача заявок

Подати заявку на участь у програмі громади можуть через оновлений модуль державної цифрової системи управління відбудовою. Основними критеріями для пріоритетного виділення фінансування є:

1. Наближеність закладу освіти до прифронтових чи прикордонних територій.
2. Кількість здобувачів освіти, які навчаються в очному або змішаному форматах (перевага надається закладам із чисельністю понад 300 учнів).
3. Готовність місцевої громади до співфінансування (не менше 10% від загальної вартості проєкту).
4. Наявність затвердженого технічного паспорта укриття або підвального приміщення.

Як зазначили в Міністерстві освіти і науки, подача документів мінімізована завдяки автоматичній інтеграції даних із державних реєстрів. Розгляд заявки триває до 5 робочих днів, після чого автоматизована система формує рейтинговий список.

«Наша мета — зробити кожну українську школу фортецею знань, яка не залежить від зовнішніх чинників, погодних умов чи енергетичних криз. Резильєнтність освіти — це запорука майбутнього нашої держави. Дитина має знати, що у школі завжди тепло, є світло, доступ до інтернету та безпечне укриття, де можна продовжити цікавий урок», — підкреслили під час презентації проєкту представники МОН.

Міжнародна підтримка та контроль якості

Значну частину фінансування — близько 60% — забезпечують міжнародні партнери та Європейський інвестиційний банк. Проєкт реалізується за суворого технічного та фінансового аудиту. Закупівля обладнання здійснюється централізовано через прозорі електронні аукціони, що дозволяє зекономити до 15% бюджетних коштів та спрямувати їх на додаткові заклади.

Окрім технічного переоснащення, програма включає обов'язковий курс навчання для технічного персоналу шкіл та завгоспів. Фахівці проходитимуть тренінги з обслуговування сонячних станцій, правильної експлуатації потужних акумуляторів та дій у разі виникнення позаштатних ситуацій.

Очікується, що до кінця першого кварталу 2027 року понад 1500 українських шкіл стануть повністю енергонезалежними об'єктами критичної інфраструктури, які у разі потреби зможуть слугувати також пунктами підтримки для місцевих громад.