Енергонезалежність українських шкіл: як заклади освіти готують до автономної роботи взимку 2026/2027 років

Енергетична безпека як передумова очного навчання

Питання безпеки та стабільності освітнього процесу в Україні залишається пріоритетом. Досвід минулих років показав, що дистанційне навчання не може повноцінно замінити живого спілкування та соціалізації дітей. Саме тому МОН поставило мету: мінімізувати вплив можливих відключень електроенергії на роботу шкіл. Програма «Енергоавтономність освіти», що стартувала торік, на середину липня 2026 року продемонструвала відмінні результати. Понад 1500 опорних шкіл у регіонах України отримали повну енергетичну незалежність.

У МОН наголосили, що підготовка до зими починається не восени, а ще навесні. Завдяки спільній роботі уряду, громад та партнерів, станом на 19 липня вдалося виконати понад 85% монтажних робіт. Це означає, що з вересня сотні тисяч українських учнів зможуть навчатися в теплих та освітлених класах, незалежно від ситуації в загальній енергомережі країни.

Які технології впроваджують в українських школах?

Проєкт енергомодернізації не обмежується простим закупівлею дизельних генераторів, які є дорогими в обслуговуванні. Цього року акцент зроблено на екологічних та інноваційних технологіях:

• Дахові сонячні електростанції (СЕС): Школи з великою площею дахів стали майданчиками для встановлення сонячних панелей. Вони забезпечують заклади базовою електрикою впродовж дня.
• Промислові накопичувачі енергії: Сучасні акумулятори дозволяють зберігати надлишкову енергію та віддавати її під час пікових навантажень чи аварійних відключень мережі.
• Гібридні теплові помпи: Для опалення будівель впроваджують помпи, що використовують тепло землі або повітря. Вони живляться від СЕС, створюючи замкнутий цикл теплопостачання.
• Розумні системи управління (Smart Grid): ПЗ самостійно розподіляє енергію в школі: у першу чергу живляться укриття та комп'ютерні класи, інші зони переходять в економний режим.

Фінансування: синергія держави, громад та донорів

Загальний бюджет програми «Енергоавтономність освіти» на 2026 рік склав понад 4,2 мільярда гривень. Це стало можливим завдяки залученню коштів з кількох джерел. Левову частку надали міжнародні партнери, зокрема Європейський Союз у межах програми відновлення України, а також USAID. Вони профінансували закупівлю високотехнологічних сонячних панелей та сучасних інверторів.

Місцеві громади взяли на себе витрати з підготовки дахів, модернізації внутрішніх мереж шкіл та проведення монтажних робіт. Така синергія дозволила залучити й місцевий бізнес до реалізації проєктів, що позитивно вплинуло на економіку регіонів.

Безпека в укриттях — понад усе

Окрему увагу приділено забезпеченню енергією шкільних укриттів. За новими стандартами безпеки, кожне сховище має бути повноцінним освітнім простором. Завдяки новим системам живлення, укриття забезпечені безперебійним освітленням, вентиляцією, інтернетом та можливостю підзарядки гаджетів протягом 48 годин автономної роботи.

«Ми прагнемо, щоб під час повітряної тривоги діти не переривали навчання, а могли комфортно продовжувати уроки в безпеці. Для цього потрібне якісне світло, вентиляція та зв'язок. Нова програма повністю закриває ці потреби», — коментують фахівці міністерства.

Масштабування досвіду та плани

Успішний досвід підготовки 1500 шкіл до зими 2026 року стане базою для наступного етапу. У МОН планують, що до кінця 2027 року кожна українська школа матиме альтернативне джерело живлення. Це не лише гарантує стабільність освіти, а й робить внесок у декарбонізацію країни та зменшення викидів СО2.

Наразі триває фінальне тестування систем у регіонах, які найбільше постраждали від руйнувань — у Харківській, Чернігівській, Сумській, Дніпропетровській та Миколаївській областях. Роботи йдуть за графіком, і вже першого вересня оновлені заклади відчинять свої двері для учнів.