Білінгвальна освіта в Україні: МОН затвердило перелік шкіл для масштабного експерименту з вересня 2026 року

Нова філософія навчання: чому саме STEM і англійська?

Затверджений Міністерством освіти і науки експеримент не є просто збільшенням кількості годин іноземної мови. Йдеться про створення принципово нового освітнього середовища, де англійська мова стає інструментом пізнання, а не лише предметом вивчення. Відповідно до інструктивно-методичних рекомендацій МОН, з 1 вересня 2026 року у пілотних класах (мова йде переважно про 7-мі та 8-мі класи) такі предмети, як фізика, хімія, біологія, математика та інформатика, викладатимуться за двомовною моделлю.

Пропорція використання мов буде динамічною:

• Теоретична база та термінологія подаватимуться паралельно українською та англійською мовами.
• Практичні, лабораторні роботи та проєктні завдання виконуватимуться переважно англійською мовою.
• Контрольні зрізи та підсумкове оцінювання на першому етапі (у першому півріччі) учні зможуть складати тією мовою, якою їм зручніше висловити думку, з поступовим переходом на англійську до кінця навчального року.

Освітні експерти наголошують, що вибір саме STEM-дисциплін (наука, технології, інженерія, математика) для білінгвального навчання є стратегічним. Сучасна світова наукова література, технічна документація та мови програмування базуються на англійській. Ранній старт дозволить українським випускникам бути конкурентоспроможними на світовому рівні без додаткових мовних бар'єрів.

Географія пілоту: від мегаполісів до невеликих громад

До списку 150 експериментальних шкіл увійшли заклади з усіх куточків України, підконтрольних уряду. Міністерство свідомо відмовилося від ідеї залучити лише елітні ліцеї обласних центрів. Близько 40% учасників пілоту — це опорні школи у територіальних громадах, селищах та невеликих містах.

Особливу увагу приділено деокупованим територіям та регіонам, що наближені до зони ведення бойових дій (Харківська, Дніпропетровська, Миколаївська області). Для шкіл у цих регіонах, які з безпекових причин продовжують працювати в онлайн або гібридному форматі, розроблено спеціальні інтерактивні цифрові платформи. Вони дозволять реалізувати білінгвальний підхід навіть під час дистанційного навчання.

Кадровий прорив: як готували вчителів

Головним викликом реформи завжди залишався людський ресурс. Чи готові вчителі фізики чи математики викладати свої предмети англійською? Протягом останніх двох років МОН спільно з міжнародними партнерами (зокрема, British Council та мовними інституціями країн ЄС) проводило масштабну перепідготовку педагогів.

За інформацією міністерства, понад 1200 вчителів природничого циклу успішно пройшли сертифікацію та підтвердили володіння англійською мовою на рівні не нижче B2 (згідно з CEFR). Програма підготовки включала не лише мовну практику, а й освоєння методики CLIL (Content and Language Integrated Learning — предметно-мовної інтеграції), яка є стандартом у країнах Європи.

Держава також передбачила фінансову мотивацію для учасників експерименту. Вчителі, які викладатимуть предмети двома мовами у пілотних класах, отримуватимуть щомісячну надбавку до заробітної плати у розмірі 25% за рахунок цільової субвенції з державного бюджету.

Забезпечення підручниками та цифровими матеріалами

Для успішного старту проєкту було розроблено абсолютно нове покоління навчальних матеріалів. Замість звичайного перекладу українських підручників, було створено інтегровані посібники. Вони містять QR-коди з посиланнями на відеолекції від провідних європейських та американських наукових хабів, інтерактивні словники наукових термінів та симуляційні лабораторні роботи.

Усі навчальні матеріали для пілотних класів надаються безкоштовно у цифровому форматі через оновлену платформу «Всеукраїнська школа онлайн». Окрім цього, заклади освіти отримали друковані робочі зошити-довідники, які допоможуть дітям адаптуватися до нової термінології.

Виклики, ризики та очікування суспільства

Попри оптимізм розробників реформи, у суспільстві тривають дискусії. Батьківські спільноти висловлюють занепокоєння щодо можливого зростання психологічного та навчального навантаження на дітей. Чи не призведе вивчення складної фізики іноземною мовою до зниження загальної успішності?

Психологи та методисти заспокоюють: адаптаційний період триватиме щонайменше першу чверть. Протягом цього часу оцінки за знання мови не виставлятимуться, а фокус уваги буде зосереджений на розумінні фізичних чи хімічних процесів, а не на правильній англійській вимові.

У разі успіху пілотного проєкту, який розрахований на два роки, Міністерство освіти і науки планує розпочати поступове впровадження білінгвальної освіти в усіх школах України, починаючи з 2028 року. Це стане ще одним важливим кроком на шляху до повної інтеграції української молоді у глобальний науковий та економічний простір.