Безпекова автономія шкіл: МОН затвердило нові стандарти укриттів-хабів та виділило 10 мільярдів на прифронтові регіони

Нова філософія безпеки: що таке «укриття-хаб»?

Ухвалений 7 липня 2026 року стандарт кардинально змінює підхід до проектування та функціонування шкільних сховищ. Якщо у попередні роки головним завданням було базове фізичне збереження життя під час повітряних тривог, то сьогодні держава переходить до концепції «подвійного призначення». Укриття нового покоління — це повноцінні підземні освітні хаби, де навчальний процес не переривається ні на хвилину під час загрози.

Згідно з документом, кожне нове укриття повинно відповідати низці жорстких технічних та педагогічних вимог:

• Зонування простору: обов'язкове розділення на навчальні класи за віковими групами, інтерактивні зони для відпочинку та окремі кабінети для психологічного розвантаження дітей.
• Акустичний комфорт: використання спеціальних звукопоглинаючих матеріалів для оздоблення стін та стелі, щоб шум з одного класу не заважав іншому під час паралельних занять.
• Кліматичний контроль: інтеграція автоматизованих систем вентиляції, кондиціонування та потрійної фільтрації повітря з обов'язковими датчиками рівня вуглекислого газу.
• Автономність: наявність резервного запасу питної та технічної води, тридобового запасу продуктів харчування, медикаментів та сучасних інклюзивних біотуалетів.

Окрему увагу в новому стандарті приділено інклюзивності. Відтепер жоден проект шкільного укриття не буде затверджений державною експертизою, якщо він не передбачає повного безбар'єрного доступу: зручних пандусів, тактильної навігації для слабозорих, адаптованих санвузлів та спеціальних зон для дітей з особливими освітніми потребами.

10 мільярдів гривень на безпеку: пріоритетні регіони

Розподіл нової державної субвенції відбуватиметься за чіткими критеріями військової безпеки та доцільності. Уряд визначив перелік областей, які найбільше потерпають від обстрілів і де повернення учнів до класичного очного навчання є критично важливим для збереження якості освіти. Левова частка з виділених 10 мільярдів гривень буде спрямована у такі регіони:

• Харківська область: будівництво масштабних підземних шкільних комплексів «з нуля», здатних вмістити до 1000 учнів в одну зміну.
• Запорізька та Дніпропетровська області: капітальна модернізація наявних протирадіаційних укриттів у великих промислових центрах.
• Миколаївська та Одеська області: ремонт підвальних приміщень шкіл з урахуванням нових жорстких вимог щодо гідроізоляції та водовідведення.
• Сумська та Чернігівська області: створення модульних безпекових залізобетонних конструкцій на територіях віддалених від кордону громад.

Державне фінансування виділяється на умовах співфінансування з місцевих бюджетів. Проте для громад, які перебувають у зонах підвищеного військового ризику, частка державного бюджету покриватиме до 90% від загальної вартості будівництва. Це дозволить навіть фінансово обмеженим територіям оперативно розпочати роботи.

Прозорість та цифровізація: як громадам отримати кошти

Щоб уникнути корупційних ризиків та бюрократичної тяганини в процесі розподілу фінансування, подачу та відбір проектів повністю цифровізовано. Починаючи з 8 липня 2026 року, органи місцевого самоврядування можуть самостійно подавати заявки через державну систему управління відбудовою. Кожна заявка повинна містити готову проектно-кошторисну документацію та детальну фотофіксацію поточного стану об'єкта.

Спеціальна комісія при Міністерстві освіти і науки оцінюватиме проекти за прозорою бальною системою. Перевагу отримуватимуть заклади освіти, де навчається найбільша кількість дітей, а також ті школи, які мають статус опорних у своїх громадах. Завдяки автоматизованому алгоритму, рішення про виділення коштів прийматиметься впродовж 7 робочих днів. Це дає змогу розпочати будівельні роботи вже в середині липня, щоб завершити основні етапи до початку перших осінніх холодів.

Психологічний супровід та адаптація дітей до нових умов

Експерти МОН наголошують, що побудова надійних залізобетонних стін — це лише половина справи. Не менш важливим є те, як саме діти почуватимуться всередині цих підземних просторів під час повітряних тривог. У межах нового стандарту передбачено обов'язкове підвищення кваліфікації для всього педагогічного персоналу шкіл.

Вчителів навчатимуть, як правильно організовувати освітній процес у замкнутому просторі, як проводити інтерактивні хвилини емоційного розвантаження та як діяти в разі виникнення панічних атак у школярів. Головне завдання — мінімізувати стрес від перебування під землею.

«Дитина, спускаючись в укриття, не повинна відчувати, що вона йде в підвал чи темний бункер. Вона має потрапляти в яскравий, теплий та дружній простір, де на неї чекають однокласники, улюблені книжки та сучасні навчальні матеріали. Тільки за таких умов ми зможемо зберегти ментальне здоров'я нашого майбутнього покоління», — прокоментували рішення в профільному міністерстві.

Впровадження нових безпекових стандартів у липні 2026 року демонструє унікальну гнучкість української системи освіти, яка адаптується до найскладніших воєнних реалій заради збереження права дітей на якісні знання.