Безпека та інновації: МОН оголошує про відкриття 500-го підземного освітнього хабу з VR-лабораторіями та автономними системами живлення

Сьогодні, 26 жовтня 2026 року, українська освітня система демонструє черговий приклад адаптивності та технологічного прориву. Пресслужба МОН разом із представниками обласних військових адміністрацій та міжнародними партнерами презентувала підсумки першої фази загальнонаціональної програми «Безпечна школа: інновації під землею». Запуск 500-го підземного хабу став символом того, як виклики сьогодення трансформуються у драйвери освітнього розвитку.

Технологічний стандарт 2026 року: що являє собою новий освітній хаб

Підземні хаби нового покоління суттєво відрізняються від перших укриттів, які облаштовували на початку повномасштабного вторгнення. Це капітальні підземні споруди, зведені за найсуворішими будівельними та безпековими нормами ДБН. Вони здатні витримувати прямі влучання та забезпечувати тривалу повністю автономну життєдіяльність навчального закладу.

Кожен такий об'єкт розрахований на одночасне перебування від 300 до 800 здобувачів освіти та включає в себе:

• Повноцінні навчальні кабінети: простори із трансформованими меблями, мультимедійними панелями та інтерактивними дошками, а також якісною шумоізоляцією.
• Зони VR та AR-навчання: віртуальні лабораторії для проведення безпечних практичних дослідів з хімії, фізики та біології, а також для симуляції складних виробничих процесів.
• Центри STEM та робототехніки: простори, оснащені 3D-принтерами, лазерними верстатами з ЧПК та комплектами для програмування.
• Психологічні та сенсорні розвантажувальні кімнати: спеціально обладнані зони для роботи з дитячими психологами, адаптовані для подолання тривожності та стресу.
• Автономні інженерні модулі: потужні акумуляторні системи типу Powerwall, сонячні панелі на наземних конструкціях, власні свердловини з системою глибокої фільтрації води та автономна припливно-витяжна вентиляція з рекуперацією повітря.

Віртуальна реальність на службі очного навчання

Однією з головних новацій, випробуваних у нових хабах восени 2026 року, стала інтеграція систем віртуальної реальності (VR) у базовий навчальний процес. Оскільки підземний простір має певні обмеження щодо використання реальних хімічних реактивів чи великогабаритного обладнання, МОН спільно з українськими EdTech-розробниками створило серію інтерактивних VR-модулів.

«Ми не просто ховаємо дітей від небезпеки — ми даємо їм доступ до інструментів, яких раніше не було навіть у найсучасніших наземних ліцеях. Завдяки VR-шоломам учень під землею може провести розтин віртуальної клітини, зібрати модель ядерного реактора або відвідати віртуальну екскурсію провідними музеями світу», — зазначив під час презентації Міністр освіти і науки України.

Інклюзивність та турбота про ментальне здоров'я

Усі 500 хабів, введених в експлуатацію станом на кінець жовтня 2026 року, повністю відповідають стандартам безбар'єрності. Вони обладнані вертикальними підйомниками, спеціальними ліфтами, тактильною навігацією та адаптованими санітарними вузлами. Для дітей з особливими освітніми потребами передбачено індивідуальні робочі місця з регульованим освітленням та додатковим захистом від акустичного шуму.

Окремий акцент зроблено на психоемоційній підтримці. У кожній навчальній зміні працюють штатні практичні психологи, які пройшли спеціалізовану сертифікацію за міжнародними протоколами подолання травми. Для молодших школярів облаштовано ігрові зони з елементами арт-терапії та релаксації.

Фінансування та перспективи розвитку на 2027 рік

Побудова мережі підземних хабів стала можливою завдяки синергії державного бюджету, цільових субвенцій на облаштування укриттів та масштабній підтримці міжнародних донорів із ЄС, США, Японії та Фінляндії. Загальний обсяг залучених інвестицій у 2026 році склав понад 12 мільярдів гривень.

У МОН підкреслюють, що розбудова підземної освітньої інфраструктури триватиме й надалі. На 2027 рік заплановано побудувати ще 350 аналогічних об'єктів, приділивши особливу увагу закладам професійно-технічної та фахової передвищої освіти в прифронтових та прикордонних областях.

Створення такої мережі дозволяє не лише зберегти якість освіти під час безпекових загроз, а й формує унікальний український досвід побудови стійкої, високотехнологічної та безпечної системи освіти, який уже сьогодні викликає високий інтерес серед міжнародних експертів.