Архітектурне перезавантаження: в Україні стартував масштабний проєкт трансформації радянських шкіл «Освітній простір майбутнього»

Філософія змін: від «коридорної системи» до простору свободи

Тривалий час українська освіта намагалася впроваджувати сучасні методики навчання у застарілих архітектурних формах. Більшість наших шкіл побудовані за радянськими проєктами другої половини ХХ століття: довгі темні коридори, закриті класи-коробки, де парти стоять у три ряди, та жорстка ієрархія простору. Таке планування створювалося для виховання слухняних виконавців промислової епохи, а не творчих лідерів постіндустріального світу.

Проєкт «Освітній простір майбутнього», який активно розгортається з вересня 2026 року, покликаний зруйнувати ці застарілі рамки. Його концепція базується на принципі «розумного середовища». Стіни, меблі, освітлення та зони відпочинку мають працювати на розвиток дитини, спонукати до комунікації, експериментів та досліджень. Замість глухих дверей у класах тепер встановлюють прозорі скляні перегородки, а замість монотонних коридорів — інтерактивні навчальні хаби та затишні ніші для самостійної роботи.

П'ять стандартів нового освітнього простору

Проєкт капітальної реновації не обмежується косметичним ремонтом. Це повна перебудова закладу, яка спирається на п'ять фундаментальних стандартів:

• Абсолютна безбар’єрність: кожна будівля обладнується сучасними ліфтами, підйомниками, тактильною навігацією та інклюзивними санвузлами. Доступність інтегрується природно, не створюючи штучного виокремлення дітей з особливими освітніми потребами.
• Гнучкість та мобільність простору: стіни між класами замінені на звукоізоляційні розсувні перегородки, що дозволяє швидко трансформувати кабінети на великий лекторій чи амфітеатр. Усі меблі є мобільними та легко переставляються під потреби групової чи проєктної роботи.
• Світловий та акустичний комфорт: використання екологічних шумопоглинальних панелей дозволяє суттєво знизити рівень фонового шуму. Системи розумного світла автоматично підлаштовуються під природне освітлення протягом дня, знижуючи втому очей учнів та педагогів.
• Інтеграція з природою: внутрішні дворики шкіл перетворюються на затишні атріуми із зеленими зонами, де облаштовують відкриті класи для занять на свіжому повітрі в теплу пору року, а також створюють інтерактивні метеомайданчики.
• Безпека через прозорість: використання загартованого скла замість товстих стін допомагає запобігати булінгу, оскільки весь простір є відкритим для зорового контакту. Це створює атмосферу довіри та взаємоповаги.

Фінансування та залучення громад

Реалізація настільки масштабного оновлення потребує колосальних ресурсів. Проєкт «Освітній простір майбутнього» фінансується за рахунок синергії державного бюджету та залучення коштів міжнародних донорів. Основними партнерами виступили Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Світовий банк, а також уряди Фінляндії та країн Балтії. Вони взяли безпосередню участь у відновленні та модернізації закладів у Київській, Чернігівській та Харківській областях.

Над архітектурними концепціями працювала потужна міжнародна колаборація урбаністів та дизайнерів. Перед початком будівельних робіт у кожній школі проводилися спеціальні сесії співучасного проєктування — воркшопи, де учні, батьки та вчителі разом моделювали майбутній вигляд своєї школи. Такий підхід дозволив максимально точно врахувати унікальні потреби та побажання кожної окремої громади.

Перші результати: досвід Чернігівщини

Чернігівський ліцей став одним із перших закладів, де трансформацію повністю завершили до початку нового 2026/2027 навчального року. Будівля, що зазнала значних руйнувань у 2022 році, сьогодні виглядає як ультрасучасний європейський освітній центр.

«Ми не просто відбудували стіни, ми отримали школу зовсім іншого покоління», — розповідає директорка ліцею Олена Ковальченко. — «Найпопулярнішим місцем серед учнів став наш новий атріум, який раніше був похмурим фоє. Тепер тут розташована відкрита медіатека, зони відпочинку з пуфами та амфітеатр для виступів. Діти приходять до школи на годину раніше, щоб просто поспілкуватися та провести час разом у комфорті. Ми помітили, що рівень тривожності в учнів суттєво знизився, а мотивація до навчання помітно зросла».

Плани масштабування до 2030 року

Міністерство освіти і науки України ставить амбітну мету: до 2030 року реконструювати за цим стандартом щонайменше 1500 шкіл по всій країні. Наразі готується друга хвиля проєкту, яка охопить ще 120 закладів у центральних та західних областях України. Для прискорення процесу архітектори розробили каталог типових модульних рішень, які можна легко адаптувати під різні радянські серії шкільних будівель, що значно здешевлює та прискорює роботи.

Руйнування, завдані війною, стали важким випробуванням, але водночас дали унікальний шанс назавжди відмовитися від тоталітарної архітектурної спадщини та побудувати школи, які виховуватимуть вільних, креативних та щасливих українців.