Велика деокупація парт: у вересні 2026 року рекордна кількість українських школярів повернеться до очного навчання

Від найпростіших укриттів до безпекових підземних хабів

Ще два-три роки тому поняття «шкільне укриття» у більшості регіонів асоціювалося з нашвидкуруч прибраними підвальними приміщеннями, облаштованими лавками, мінімальним запасом води та аптечками. Проте у 2026 році підхід до безпеки дітей зазнав фундаментальних змін. Затверджені раніше жорсткі державні будівельні норми (ДБН) змусили громади будувати не просто тимчасові сховища, а повноцінні підземні навчальні простори.

Згідно з останнім звітом МОН, опублікованим наприкінці липня, укриття нового покоління в українських школах обладнані за останнім словом техніки. Вони мають примусову вентиляцію з фільтрацією та рекуперацією повітря, автономні генератори, системи індивідуального опалення, сучасні санвузли та, що найважливіше для освітнього процесу, повноцінне мультимедійне обладнання й безперебійний інтернет. Це дозволяє вчителям не переривати уроки під час повітряних тривог, а комфортно продовжувати навчальний процес під землею.

«Ми нарешті відійшли від практики "просто пересидіти небезпеку". Сьогодні підземні класи в українських школах — це яскраві, інтерактивні кабінети, де діти не відчувають тиску замкненого простору. Тут є зони для психологічного розвантаження, ігрові куточки для молодших класів та навіть міні-лабораторії», — зазначають у департаменті безпеки життєдіяльності МОН.

Мапа безпеки: регіональний розріз та готовність областей

Ситуація з підготовкою шкіл до очного формату цього літа демонструє разючу динаміку навіть у регіонах, наближених до зони бойових дій. Завдяки масштабному будівництву підземних шкіл у Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та Миколаєві, тисячі дітей уперше за багато років отримають можливість навчатися не перед екранами моніторів, а безпосередньо в класах.

Регіональна картина готовності шкіл до офлайн-режиму станом на кінець липня 2026 року виглядає так:

• Західні та центральні області: показник готовності становить рекордні 96-98%. Практично всі заклади освіти працюватимуть в одну зміну, оскільки місткість нових укриттів повністю покриває кількість учнів та персоналу.
• Північні та південні регіони (Київщина, Чернігівщина, Сумщина, Одещина): готовність оцінюється в 82-87%. У частині шкіл через архітектурні обмеження старих будівель навчання буде організовано у дві зміни або за гнучкою ротаційною схемою (тиждень через тиждень).
• Прифронтові території (Харківська, Запорізька, Херсонська області): тут ставка зроблена на будівництво унікальних підземних шкіл-бункерів. Тільки на Харківщині до початку вересня відкриють свої двері 18 нових підземних навчальних комплексів, які здатні витримати прямі ракетні удари.

Фінансування та внесок міжнародних партнерів

Створення безпечного освітнього середовища потребувало колосальних фінансових ресурсів. У державному бюджеті на 2026 рік на облаштування укриттів було закладено цільову субвенцію в розмірі 5,2 мільярда гривень. Проте левову частку фінансування найскладніших об’єктів узяли на себе міжнародні партнери України.

Зокрема, уряди Литви та Естонії профінансували будівництво десяти сучасних протирадіаційних укриттів у сільських школах південних регіонів. ЮНІСЕФ забезпечив понад 500 шкіл системами очищення води та модульними меблями для підземних класів. Європейський Союз виділив окремий грант на закупівлю дизельних та бензинових генераторів великої потужності, що гарантуватиме енергонезалежність безпекових зон навіть у разі критичних пошкоджень загальної енергомережі.

Психологічний аспект: чому повернення до школи критично важливе

Науковці та дитячі психологи одностайні: подальше перебування дітей на дистанційному навчанні загрожує незворотними наслідками для їхнього психічного розвитку. Покоління учнів, які пішли до першого класу у 2020 році (під час пандемії) і продовжили навчання в умовах повномасштабної війни, стикнулося з так званим «екранним синдромом».

«Діти втрачають навички реального спілкування, стають більш замкненими, відчувають хронічну тривожність та апатію. Онлайн-освіта не здатна компенсувати потребу в соціалізації. Школа — це не лише уроки, це дружба, перші конфлікти та їх вирішення, командна робота і відчуття спільноти. Повернення за парти у вересні 2026 року — це, без перебільшення, рятівне коло для ментального здоров’я нашої малечі», — наголошує дитячий психолог Світлана Ройз.

Окрім психологічного фактора, очне навчання має вирішити проблему катастрофічного падіння якості знань з природничих та точних наук (фізики, хімії, біології), де лабораторні та практичні роботи просто неможливо якісно провести через Zoom чи Teams.

Серпневі тренування: як школи готуються до першого дзвоника

Весь серпень 2026 року пройде під знаком безпекових тренувань. МОН разом із представниками ДСНС та Національної поліції розробили серію обов’язкових практичних занять для педагогів, учнів та їхніх батьків. Протягом останніх тижнів літа у кожній школі, що відкривається офлайн, відбудуться інтерактивні симуляції тривог. Діти в ігровій формі вивчатимуть маршрути евакуації, правила поведінки в укриттях та алгоритми дій у разі виникнення будь-яких позаштатних ситуацій.

Для батьків організують дні відкритих дверей, де кожен охочий зможе особисто спуститися в укриття, перевірити умови перебування, температурний режим, запаси медикаментів та продуктів харчування. Безпека дітей залишається абсолютним та безкомпромісним пріоритетом.