Штучний інтелект в університетах: МОН затвердило перший Національний кодекс академічної доброчесності для вищої освіти

Епоха ШІ-трансформації: Чому старі правила більше не працюють

Стрімкий розвиток генеративного штучного інтелекту протягом 2023–2026 років повністю змінив ландшафт вищої освіти в Україні та світі. Якщо раніше використання нейромереж викликало паніку та спроби тотальних заборон в університетських колах, то сьогодні стало очевидно: ігнорувати чи забороняти ШІ неможливо й неефективно. Згідно з внутрішніми опитуваннями МОН, проведеними навесні 2026 року, понад 85% українських студентів регулярно використовують ШІ-інструменти для підготовки до занять, пошуку інформації чи написання кодів. Водночас викладачі часто не мали чітких інструментів та критеріїв для оцінювання таких робіт. Досі кожен університет намагався самостійно вирішувати цю проблему на рівні власних етичних комісій, що призводило до нерівних умов для здобувачів освіти. Затверджений міністерством Кодекс покликаний уніфікувати підходи та задати єдині правила гри.

ШІ як асистент, а не автор: Головні постулати нового Кодексу

В основі нового документу лежить філософія "співавторства з відповідальністю". Кодекс чітко розмежовує поняття легітимного використання ШІ як допоміжного інструменту та відвертого академічного шахрайства. Основні правила використання нейромереж тепер базуються на трьох китах:

• Обов'язкове декларування (AI-citation): Якщо студент чи науковець використовував ШІ для структурування тексту, генерування ідей, перекладу чи оптимізації коду, він зобов'язаний зазначити це у спеціальному розділі роботи (декларації про використання ШІ). Необхідно вказувати назву ШІ-моделі, версію та конкретну роль, яку алгоритм відіграв у підготовці матеріалу.
• Заборона на сліпе копіювання: Генерація тексту курсової, дипломної роботи, наукової статті або відповіді на екзаменаційне питання без власного аналізу, критичного переосмислення та редагування відтепер офіційно прирівнюється до плагіату. ШІ не може бути зазначений як автор чи співавтор наукових праць.
• Персональна відповідальність за фактологічні помилки: Користувач несе повну відповідальність за точність викладених даних. Феномен "галюцинацій ШІ" (коли нейромережа вигадує неіснуючі джерела чи наукові факти) більше не є виправданням для незадовільної оцінки або проходження перевірки.

Нові інструменти контролю: ШІ-детектори та оновлений антиплагіат

Контролювати дотримання Кодексу допомагатимуть оновлені технологічні рішення. З серпня 2026 року всі інтегровані в українських закладах вищої освіти системи перевірки студентських робіт на плагіат отримали нові ШІ-модулі вітчизняної розробки. Ці системи здатні аналізувати не лише текстові збіги, але й стилістичні патерни, притаманні генеративним моделям. Крім того, ШІ-детектори тепер адаптовані до специфіки української наукової мови та термінології. Проте розробники наголошують, що оцінка детектора є лише рекомендаційною: остаточне рішення щодо наявності академічного нечестя завжди ухвалюватиме викладач або академічна комісія на основі співбесіди зі студентом.

Трансформація оцінювання: Від рефератів до живого захисту та кейс-методів

Оскільки ШІ здатний за лічені секунди написати стандартний реферат чи розв'язати типову задачу, МОН рекомендує університетам кардинально змінити підходи до оцінювання знань. Традиційні письмові роботи без живого захисту відходять у минуле. Натомість Кодекс пропонує впроваджувати такі інтерактивні формати контролю:

1. Усний захист та презентація: Головним показником знань стає здатність студента усно захистити свої тези, пояснити хід думки, вибір методології та обґрунтувати отримані результати.
2. Критичний аналіз згенерованого контенту: Новим типом завдань стає аналіз відповідей ШІ. Студенту пропонується згенерувати відповідь за допомогою нейромережі, знайти в ній логічні чи фактологічні помилки та написати наукове спростування.
3. Реальні прикладні кейси (Case-study): Акцент зміщується на розв'язання практичних завдань у реальному часі безпосередньо в аудиторіях, де використання ШІ є лише одним із допоміжних інструментів, але не замінює критичне мислення.

Санкції для порушників та підтримка викладачів

Кодекс передбачає чітку градацію відповідальності. У разі першого виявлення недекларованого використання ШІ у поточних завданнях, студент отримує попередження та зобов'язаний виконати роботу заново. За систематичне порушення або генерацію кваліфікаційних (дипломних) робіт передбачено суворіші заходи: від повторного курсу до відрахування з університету. Водночас держава піклується і про викладачів. Протягом серпня та вересня понад 20 тисяч українських освітян пройдуть безкоштовні державні курси з промпт-інжинірингу та інтеграції ШІ у навчальні плани. Це дозволить педагогам не боротися з прогресом, а очолити його, створюючи сучасний та конкурентоспроможний освітній контент.

Прийняття цього Кодексу є важливим кроком до інтеграції України в європейський освітній простір, де питання етики штучного інтелекту наразі перебувають на вістрі обговорень. Наша країна демонструє технологічну зрілість, створюючи прозорі правила для інноваційного розвитку вищої школи.