Реформа університетської мережі 2026: в Україні стартувало масштабне об’єднання закладів вищої освіти

Нова архітектура вищої освіти: чому зміни стали неминучими?

Проблема надмірної кількості університетів в Україні, яка не відповідала реальній кількості випускників шкіл та фінансовим можливостям держави, обговорювалася роками. Проте саме у вересні 2026 року уряд перейшов від точкових рішень до системної трансформації. Головна мета реформи — не просто механічно скоротити кількість закладів, а створити великі регіональні освітні центри (хаби), здатні конкурувати на європейському рівні.

Демографічна ситуація останніх років та міграційні процеси призвели до того, що десятки регіональних університетів залишалися напівпорожніми, тоді як кошти на їхнє утримання (опалення, адмінперсонал, комунальні послуги) продовжували виділятися з держбюджету. Реформа дозволяє перенаправити ці фінанси на модернізацію інфраструктури, закупівлю сучасного обладнання та реальні наукові дослідження.

Концепція регіональних університетських хабів

В основі реформи лежить принцип територіального об'єднання. Замість кількох галузевих закладів (наприклад, окремо педагогічного, технологічного та економічного університетів в одному обласному центрі) створюється один багатопрофільний класичний університет. Він отримує статус регіонального хабу.

Станом на початок вересня 2026 року вже сформовано перші десять таких хабів у Дніпрі, Одесі, Львові, Харкові та інших великих містах. Кожен із них отримав спеціальне цільове фінансування на модернізацію спільної інфраструктури:

• Об’єднання наукових лабораторій: ресурси кількох колишніх ЗВО тепер інтегровані в єдині науково-дослідні комплекси;
• Спільні кампуси та бібліотеки: створюються сучасні коворкінги та цифрові бібліотечні фонди, доступні для всіх студентів об’єднаного закладу;
• Єдиний менеджмент: адміністративний апарат скорочено майже вдвічі, що дозволило суттєво підвищити заробітну плату провідним науковцям та викладачам.

Що чекає на студентів та викладачів?

Найбільше хвилювань реформа викликала серед студентської спільноти. У Міністерстві освіти і науки заспокоюють: жоден студент не втратить можливість здобути освіту за обраною спеціальністю. Усі, хто розпочав навчання у закладах, що підлягли реорганізації, продовжать його за тими ж програмами, але вже з дипломами нового, укрупненого університету.

Для студентів об'єднання відкриває нові можливості:

По-перше, це доступ до ширшого спектра вибіркових дисциплін. Студент колишнього невеликого технологічного інституту тепер може вільно обирати курси з менеджменту чи гуманітарних наук у межах нового об’єднаного університету.

По-друге, покращується академічна мобільність всередині країни. Великі університетські хаби запускають програми внутрішнього обміну, що дозволяє студентам провести семестр в іншому регіональному центрі.

Щодо викладацького складу, то тут ситуація є складнішою. Об'єднання кафедр та оптимізація дублюючих спеціальностей неминуче веде до кадрових змін. Проте у МОН наголошують, що викладачі з високим рейтингом публікацій, які активно займаються науковою роботою та мають високі оцінки від студентів, не лише збережуть свої робочі місця, а й отримають кращі умови праці завдяки вивільненим фінансовим ресурсам.

Фінансова автономія та міжнародна підтримка

Важливим аспектом реформи є надання об’єднаним університетам ширшої фінансової та академічної автономії. Новостворені хаби отримують право самостійно розпоряджатися своїми спецфондами, залучати інвестиції від бізнесу та створювати стартап-школи без погодження з міністерством.

Крім того, європейські партнери України вже заявили про фінансову підтримку цієї реформи. Світовий банк та Європейський інвестиційний банк виділяють цільові гранти на термомодернізацію корпусів об’єднаних ЗВО та облаштування сучасних студентських просторів. Це дозволить зробити нові університетські центри енергоефективними та комфортними для навчання.

Перші виклики та суспільний резонанс

Попри очевидні переваги, реформа стикається з серйозним опором на місцях. Керівництво деяких ліквідованих або приєднаних ЗВО намагається оскаржити рішення в судах, апелюючи до «історичної спадщини» та «унікальності» своїх закладів. Фахівці ж зазначають, що консервування неефективної системи лише шкодило українській освіті, консервуючи низьку якість навчання та корупційні ризики.

«Ми маємо розуміти, що у 2026 році конкуренція за студента йде не між українськими містами, а на глобальному рівні. Наші випускники обирають між навчанням у Києві, Варшаві, Берліні чи Мюнхені. І якщо ми не запропонуємо їм сучасні, потужні університети з якісною базою та сильними викладачами, ми програємо цю битву за людський капітал», — прокоментував старт реформи один із провідних експертів з освітньої політики.

Навчальний рік 2026/2027 стане лакмусовим папірцем для нової системи вищої освіти. Протягом наступних кількох місяців новостворені університетські хаби мають завершити юридичні процедури злиття, вибудувати нову структуру управління та довести суспільству, що об'єднання дійсно принесло нову якість, а не лише нові вивіски на корпусах.