Реформа старшої школи 2026: МОН затвердило мережу академічних ліцеїв та запускає платформу «ПрофіСтарт» для вибору предметів

Нова філософія старшої школи: від примусу до свідомого вибору

Протягом багатьох років українські старшокласники були змушені вивчати від 17 до 20 обов'язкових предметів у 10–11 класах. Це призводило до хронічної перевтоми, розпорошення уваги та зниження якості знань. Реформа профільної середньої освіти, яка входить у свою активну фазу саме зараз, у липні 2026 року, покликана кардинально змінити цю ситуацію.

Починаючи з нового навчального року, учні пілотних 10-х класів отримають реальну можливість обирати свій профіль навчання та конкретні навчальні дисципліни. Замість уніфікованої програми впроваджується гнучка система, де базові (обов'язкові) предмети займатимуть близько 50% навчального часу, а іншу половину підлітки формуватимуть самостійно відповідно до своїх інтересів та майбутніх кар'єрних планів.

Три ключові кластери навчання

Згідно з рішенням МОН, академічні ліцеї пропонуватимуть навчання за трьома основними напрямами (кластерами):

• STEM (науково-технологічний): поглиблене вивчення математики, фізики, хімії, біології, інформаційних технологій та робототехніки.
• Гуманітарний: фокус на українській та іноземних мовах, літературі, культурології та мистецтві.
• Суспільно-гуманітарний (соціономічний): вивчення історії, правознавства, економіки, філософії, соціології та психології.

У межах кожного кластера учень зможе обрати як профільні предмети, так і міждисциплінарні курси. Наприклад, майбутній IT-фахівець зможе поєднувати поглиблену математику з курсом технічної англійської мови та основами фінансової грамотності.

Цифрова революція: запуск платформи «ПрофіСтарт»

Найгучнішою новиною сьогоднішнього дня став запуск державної платформи «ПрофіСтарт». Це інтерактивний цифровий інструмент, інтегрований із системою «Дія.Освіта», розроблений спеціально для полегшення переходу учнів до профільної школи.

Завдяки платформі «ПрофіСтарт» кожен учень, який вступає до 10 класу, отримує доступ до таких можливостей:

1. Профорієнтаційне тестування на основі ШІ: алгоритми штучного інтелекту аналізують схильності дитини, її успішність у попередні роки та пропонують найбільш відповідні профілі.
2. Конструктор навчального плану: учень разом із батьками та шкільним кар'єрним радником може буквально в кілька кліків зібрати свій індивідуальний розклад на семестр.
3. Віртуальні кабінети ліцеїв: можливість переглянути матеріально-технічну базу обраного закладу, дізнатися про викладацький склад та доступні елективні курси.

Міністр освіти і науки зазначив, що тестування платформи у травні-червні показало надзвичайно високі результати: понад 85% підлітків зазначили, що інтерфейс допоміг їм краще зрозуміти свої прагнення та структурувати майбутнє навчання.

Безпека, фінансування та кадрове забезпечення ліцеїв

Важливим аспектом реалізації реформи в умовах сьогодення залишається безпека. Усі 350+ ліцеїв, які відібрані для пілотування, забезпечені сучасними облаштованими укриттями, що дозволяють проводити навчання в однозмінному режимі очно. Крім того, держава виділила спеціальну субвенцію на модернізацію природничо-математичних лабораторій у цих закладах.

Не менш важливим є питання підготовки вчителів. Протягом весни та літа 2026 року понад 12 тисяч педагогів пройшли спеціалізовані курси підвищення кваліфікації. Вони навчалися працювати за новими інтегрованими програмами, оцінювати учнів за стандартами профільної школи та надавати тьюторську підтримку.

Також у ліцеях вводиться нова посада — кар'єрний радник. Це фахівець, який допомагатиме учням коригувати їхню індивідуальну освітню траєкторію протягом усього періоду навчання в ліцеї, стежитиме за їхнім прогресом та консультуватиме щодо вибору вищого навчального закладу.

Що це означає для майбутнього української освіти?

Запуск профільної школи в Україні — це не просто зміна вивісок зі «школа» на «ліцей». Це фундаментальне переосмислення ролі середньої освіти. Україна нарешті відмовляється від радянської моделі «навчити всього і потроху» на користь формування конкретних компетентностей, критичного мислення та підготовки свідомої особистості, яка точно знає, чого прагне досягти в житті.

Повномасштабне впровадження 12-річної системи по всій країні заплановане на 2027 рік, тому результати цьогорічного пілоту матимуть вирішальне значення для фінального коригування реформи. Освітяни, батьки та експерти одностайні: попри всі виклики, цей крок наближає українську молодь до успішної інтеграції в європейський науковий та економічний простір.