Реформа старшої школи 2026: як українські десятикласники переходять на профільне навчання з 1 вересня

Нова філософія старшої школи: від теорії до практики

Реформа профільної середньої освіти — це один із найскладніших та найочікуваніших етапів НУШ. Головна її мета — відійти від радянської моделі «вчити всього потроху» і надати підліткам можливість зосередитися на тих дисциплінах, які їм дійсно знадобляться для майбутньої професії та вступу до закладів вищої освіти. З 1 вересня 2026 року пілотні ліцеї по всій Україні запускають нову модель навчання для 10-х класів, яка стане обов'язковою для всієї країни вже у 2027 році.

Замість класичних класів у ліцеях створюються динамічні навчальні групи. Це означає, що на різних уроках склад однокласників може змінюватися залежно від обраного ними профілю та індивідуальної освітньої траєкторії.

Три ключові кластери та індивідуальна траєкторія

Навчальний план десятикласника відтепер поділений на три основні блоки:

• Базовий компонент: обов'язкові для всіх предмети (українська мова та література, історія України, математика, англійська мова, фізична культура та «Захист України»). Проте навіть їх вивчення буде більш прикладним.
• Профільний компонент: поглиблене вивчення предметів відповідно до обраного напряму (наприклад, STEM, гуманітарний, мовний чи суспільно-гуманітарний).
• Вибіркові курси: дисципліни, які учень обирає самостійно поза своїм основним профілем для всебічного розвитку (наприклад, фінансова грамотність, основи робототехніки, медіаграмотність чи креативне письмо).

Загалом учень отримує можливість самостійно формувати до 30% свого навчального плану. Це суттєво знижує навантаження, адже загальна кількість предметів зменшується з 16–18 до оптимальних 9–11. Такий підхід покликаний зменшити рівень стресу та вигорання серед підлітків, що є надзвичайно актуальним в умовах тривалого воєнного стану.

Інфраструктурний виклик: мережа ліцеїв та безпекові питання

Запуск реформи вимагав колосальної підготовки інфраструктури. Протягом 2024–2026 років в Україні тривав процес розмежування шкіл: базові школи (5-9 класи) були відокремлені від ліцеїв (10-12 класи). Для цього в областях створили мережу академічних та професійних ліцеїв.

Особливу увагу приділено безпеці. Станом на кінець серпня 2026 року понад 92% ліцеїв, що беруть участь у пілоті, забезпечені сучасними укриттями цивільного захисту, які облаштовані не лише для безпечного перебування під час повітряних тривог, а й для повноцінного ведення уроків. У прифронтових регіонах навчання проходитиме у змішаному форматі з використанням підземних шкіл та спеціально обладнаних безпекових хабів.

Для підвезення учнів із віддалених населених пунктів до опорних ліцеїв урядом спільно з міжнародними партнерами було закуплено додаткову партію шкільних автобусів, що дозволило закрити потребу в логістиці навіть у деокупованих громадах.

Професійне ліцензування вчителів та нові підручники

Успіх реформи безпосередньо залежить від педагогів. Протягом весни та літа 2026 року понад 15 тисяч вчителів пройшли спеціальну перепідготовку для роботи в профільній школі. Нова методика викладання базується на інтегрованих курсах, проєктній діяльності та розвитку м'яких навичок (soft skills) — критичного мислення, командної роботи та емоційного інтелекту.

Спеціально до цього навчального року було розроблено та надруковано лінійку нових підручників для 10 класу, які містять велику кількість QR-кодів із посиланнями на інтерактивні лабораторні роботи, 3D-моделі та відеоматеріали. Навіть у разі тимчасового переходу на дистанційне навчання через безпекову ситуацію, кожен ліцеїст матиме доступ до єдиної цифрової платформи з усіма необхідними матеріалами.

Очікування та виклики попереду

Звісно, запуск реформи такого масштабу в країні, що воює, не обходиться без труднощів. Серед головних викликів експерти називають психологічну адаптацію учнів до нових колективів та вчителів, а також нерівномірність фінансових можливостей громад щодо технічного оснащення природничих лабораторій у ліцеях.

Проте перший крок зроблено. Пілотний рік покаже слабкі місця системи, які Міністерство освіти і науки обіцяє оперативно коригувати протягом року. Українська освіта впевнено тримає курс на європейські стандарти, де дитина — це не пасивний слухач, а активний архітектор власного майбутнього.