Реформа «Профільна»: як у вересні 2026 року стартував наймасштабніший пілот трирічної старшої школи в Україні

Запуск пілоту профільної середньої освіти у вересні 2026 року — це не просто зміна вивісок на школах чи додавання ще одного року навчання. Це повне перезавантаження філософії старшої школи. Головна мета реформи — дати підліткам можливість самостійно обирати предмети для вивчення, зменшити загальне навантаження та сфокусуватися на підготовці до майбутньої професії чи вступу до закладу вищої освіти.

Нова структура: Академічні ліцеї vs Професійні коледжі

Починаючи з цього навчального року, випускники 9-х класів пілотних регіонів чітко розділилися на два напрями:

• Академічний напрям — навчання в окремих академічних ліцеях, орієнтованих на продовження освіти у ЗВО. Тут учні обирають один із трьох обов'язкових профілів: STEM (математика, фізика, хімія, IT), суспільно-гуманітарний (історія, філософія, право, мови) або мовно-літературний.
• Професійний напрям — навчання у професійних коледжах та закладах фахової передвищої освіти, де студенти одночасно здобувають повну загальну середню освіту та першу професійну кваліфікацію (робітничу спеціальність або фах молодшого бакалавра).

Важливо, що академічні ліцеї тепер функціонують як відокремлені юридичні особи, просторово та організаційно відділені від початкових і середніх шкіл. Це дозволило створити унікальне середовище, орієнтоване виключно на потреби підлітків 15–18 років.

Які профілі обрали українські десятикласники у 2026 році?

Перші статистичні дані Міністерства освіти і науки України, оприлюднені в першій декаді вересня, демонструють цікаві тенденції у виборі підлітків. Абсолютним лідером став STEM-профіль, який обрали близько 42% учнів пілотних класів. Особливою популярністю користуються піднапрями, пов'язані з прикладною математикою, інженерією, робототехнікою та екологічною безпекою.

На другому місці опинився суспільно-гуманітарний напрям (35%), де учні виявили високий інтерес до вивчення медіаграмотності, критичного мислення, громадянської освіти та бізнес-моделювання. Мовно-літературний профіль залучив близько 23% десятикласників, причому значний акцент зроблено на вивченні другої іноземної мови (найчастіше — німецької, польської або французької) на рівні, достатньому для інтеграції в європейське академічне середовище.

Індивідуальний навчальний план: свобода вибору на практиці

У пілотних ліцеях учень самостійно формує свій розклад. Навчальний план складається з трьох компонентів:

1. Ядро знань (інваріантна частина): обов'язкові предмети для всіх (українська мова та література, історія України, математика, англійська мова, фізична культура та захист України). Проте навіть ці предмети викладаються з урахуванням профілю ліцею.
2. Профільні предмети: поглиблене вивчення дисциплін обраного напряму (наприклад, фізика та хімія для STEM-профілю).
3. Вибіркові курси: дисципліни, які учень обирає самостійно з широкого переліку, запропонованого ліцеєм. Це можуть бути фінансова грамотність, креативне письмо, основи програмування або дизайн-мислення.

Для реалізації такої системи ліцеї відійшли від традиційного поділу на сталі класи. Натомість учні об'єднуються у тимчасові міжкласні групи для вивчення конкретних вибіркових дисциплін, що сприяє розвитку соціалізації та навичок командної роботи.

Виклики старту реформи: фінансування, логістика та кадри

Попри оптимістичний старт, перший місяць навчання виявив низку системних проблем, які уряду та місцевим громадам доведеться вирішувати найближчим часом. Найбільш гострим залишається питання матеріально-технічного забезпечення. Нова профільна школа вимагає сучасних лабораторій, інноваційних кабінетів фізики, хімії та біології, а також потужних комп'ютерних класів. Хоча державний бюджет виділив цільову субвенцію, а міжнародні донори надали значну допомогу, близько 20% пілотних ліцеїв усе ще очікують на повне укомплектування обладнанням.

Другий серйозний виклик — підвезення учнів. Оскільки академічні ліцеї є великими опорними закладами, багато підлітків із сільської місцевості змушені щодня долати значні відстані. Нестача шкільних автобусів та незадовільний стан доріг у деяких деокупованих та прифронтових регіонах змушують громади шукати альтернативні рішення, зокрема, відкриття приліцейних пансіонів для цілодобового проживання учнів протягом робочого тижня.

Окремої уваги заслуговує питання підготовки педагогів. Робота у профільних ліцеях вимагає від вчителя не просто начитки матеріалу, а фасилітації, менторства та індивідуального підходу. Багато освітян пройшли перепідготовку влітку 2026 року, проте адаптація до нових форматів оцінювання та інтегрованих курсів усе ще триває безпосередньо «в полі».

Погляд у майбутнє: підготовка до 2027 року

Цей навчальний рік є вирішальним. Досвід 150 пілотних ліцеїв ляже в основу коригування навчальних програм та методичних рекомендацій перед тим, як у вересні 2027 року на трирічну профільну освіту перейде вся країна. Міністерство освіти і науки України спільно з Українським інститутом розвитку освіти (УІРО) здійснюють щотижневий моніторинг впровадження реформи, збираючи відгуки від учнів, батьків та директорів шкіл.

Україна впевнено рухається шляхом трансформації освітнього простору. Профільна школа 2026 року доводить: навіть у найскладніші часи держава здатна інвестувати у своє майбутнє — у покоління свідомих, освічених та професійно орієнтованих громадян, які відбудовуватимуть країну завтра.