Профільна середня освіта 2027: перші підсумки масштабного пілотування у ліцеях України

Нова філософія старшої школи: від теорії до практики

Реформа Нової української школи (НУШ) нарешті дісталася свого найскладнішого та найочікуванішого етапу — профільної середньої освіти. Головна мета змін, які наразі тестуються у пілотних закладах, — відійти від радянської моделі «вчити всього потроху» і надати учням 10–12 класів можливість самостійно формувати свій навчальний план. Це допоможе підліткам краще підготуватися до майбутньої професії та свідомо обрати заклад вищої чи фахової передвищої освіти.

Сьогодні, на початку жовтня 2026 року, понад 150 академічних ліцеїв у різних регіонах України працюють за новими типовими навчальними планами. Кожен учень пілотного десятого класу отримав змогу обрати один із трьох основних напрямів навчання: гуманітарний, природничо-математичний або технологічний. У межах цих напрямів старшокласники обирають профільні предмети та курси за вибором, які складають близько 30% від загального навчального часу.

Перший місяць у цифрах: як розподілилися інтереси десятикласників

За попередніми даними Міністерства освіти і науки України, зібраними за вересень та перші дні жовтня 2026 року, інтереси українських десятикласників розподілилися досить несподівано. Очікуваний бум на винятково IT-технології дещо збалансувався іншими напрямами:

• Технологічний та інженерний профіль (включно з робототехнікою та програмуванням) обрали близько 35% учнів пілотних класів;
• Природничі науки та математика (біотехнології, екологія, фізика) зацікавили 28% ліцеїстів;
• Суспільно-гуманітарний напрям (іноземні мови, право, медіаграмотність та психологія) обрали 37% здобувачів освіти.

Такий розподіл демонструє, що сучасна молодь прагне здобувати практичні навички, які відповідають вимогам сучасного ринку праці, де попит на фахівців з відновлення інфраструктури та високотехнологічних галузей є критично високим.

Індивідуальна освітня траєкторія: досвід впровадження

Найбільшим викликом початку цього навчального року стала логістика створення індивідуального розкладу для кожного учня. Якщо раніше клас навчався за єдиною програмою з ранку до обіду, то тепер у ліцеях діє так звана «динамічна система груп».

Для обов'язкових предметів (українська мова та література, історія України, математика на базовому рівні) учні збираються у звичні класи. Проте на профільних парах та курсах за вибором (наприклад, «Астрофізика», «Креативне письмо» або «Основи бізнесу») групи формуються з представників різних класів на основі їхнього вибору. Для автоматизації цього складного процесу більшість пілотних ліцеїв інтегрували спеціальні модулі в державну систему «Мрія», що дозволило створювати індивідуальні розклади в онлайн-форматі безпосередньо у смартфонах учнів та вчителів.

Проблеми та виклики: з чим стикнулися ліцеї

Попри загальний оптимізм, перший місяць пілотування виявив низку системних проблем, які необхідно вирішити до вересня 2027 року, коли реформа стане обов'язковою для всіх шкіл України:

1. Кадровий дефіцит та підготовка вчителів. Викладання інтегрованих курсів та вузькопрофільних дисциплін вимагає від педагогів нових методик. Не всі вчителі виявилися готовими до фасилітації та інтерактивних форм роботи. У жовтні МОН запускає додаткову хвилю безкоштовних тренінгів для освітян.
2. Матеріально-технічна база. Для якісного вивчення природничих наук (хімія, фізика, біологія) ліцеям потрібні сучасні лабораторії. Наразі частина пілотних шкіл користується віртуальними лабораторіями та VR-симуляторами, проте потреба у реальному обладнанні залишається гострою.
3. Психологічна адаптація. Десятикласникам, які звикли до класичної класно-урочної системи, у перші тижні було важко адаптуватися до постійної зміни кабінетів та роботи в нових колективах. Шкільні психологи наразі активно працюють над тимбилдингом у ліцеях.

Що далі? Підготовка до глобального старту у 2027 році

У Міністерстві освіти наголошують, що пілотування саме для того і створене, щоб виявити всі слабкі місця реформи до її офіційного запуску. Протягом жовтня-грудня 2026 року заплановано серію моніторингових візитів до пілотних закладів, а також проведення анкетування серед учнів, батьків та вчителів.

Отримані дані ляжуть в основу коригування навчальних програм та підготовки підручників нового покоління, які будуть надруковані навесні 2027 року. Україна впевнено рухається до європейських стандартів освіти, де учень є суб'єктом вибору, а школа — простором для самовизначення та розвитку потенціалу кожної дитини.