Практика замість теорії: як українські виші готуються до запуску обов’язкової базової військової підготовки з 1 вересня 2026 року

Нова реальність вищої освіти: хто та коли проходитиме БВП

Згідно з нормативними документами, які вступають в дію у новому навчальному році, базова військова підготовка стає обов’язковим складником освітніх програм для всіх студентів-чоловіків (громадян України) денної та дуальної форм навчання. Студентки можуть долучитися до курсу виключно за власним бажанням та заявою. Проходження БВП інтегроване в загальний навчальний план і розраховане на студентів другого чи третього курсів бакалаврату, залежно від специфіки напряму підготовки.

Студенти, які вже мають статус ветеранів або пройшли військову службу до вступу, звільняються від цього обов'язку. Для решти курс стане невід'ємною частиною отримання диплома: без успішного складання заліку з БВП студент не зможе завершити навчання. Обсяг дисципліни становить близько 5-6 кредитів ECTS (до 180 академічних годин), які розподілені між теоретичними лекціями та насиченим практичним блоком на полігонах.

Від теорії до практики: чому навчатимуть студентів?

Головна відмінність нової системи БВП від радянських "військових кафедр" — це фокус на максимальній практичності та актуальності. Програма розроблена спільно з фахівцями ЗСУ та військовими медиками з урахуванням сучасного досвіду ведення бойових дій. Весь курс умовно поділено на два ключові блоки:

• Теоретичний блок: вивчення військового законодавства, основ національної безпеки, військової топографії, статутів ЗСУ та теоретичних засад тактичної медицини. Цей блок університети частково реалізують в аудиторіях або за допомогою перевірених систем дистанційного навчання.
• Практичний блок: це найбільш очікувана та складна частина курсу, яка проходитиме на базі навчальних центрів, полігонів та спеціально обладнаних тренувальних майданчиків. Вона включає вогневу підготовку (стрільби з реальної зброї), тактику дій в урбанізованій місцевості, поглиблений курс тактичної медицини (за протоколами TCCC), основи мінної безпеки, а також пілотування безпілотних літальних апаратів (БПЛА).

Саме керування дронами та протидія системам РЕБ стали топ-пріоритетом у практичній підготовці. Станом на середину липня більшість університетів за рахунок спецфондів та підтримки технологічних компаній уже облаштували спеціалізовані комп'ютерні класи зі симуляторами БПЛА, де студенти відпрацьовуватимуть базові навички польоту перед виходом на полігон.

Кадрове питання: хто стане наставниками для студентів?

Забезпечення ЗВО кваліфікованими інструкторами стало найскладнішим етапом підготовки. Читати лекції та проводити практичні заняття мають люди з реальним досвідом, а не кабінетні теоретики. Протягом весни та літа 2026 року відбулася масштабна кампанія з підготовки викладачів.

Основу інструкторського корпусу сформували ветерани війни, які були демобілізовані через поранення чи стан здоров'я, але виявили бажання працювати з молоддю. Усі вони пройшли спеціальну педагогічну підготовку та сертифікацію на базі провідних військових закладів вищої освіти. Крім того, до польових виїздів залучатимуть діючих офіцерів та інструкторів навчальних центрів ЗСУ, що гарантує високу якість навчання та безпеку під час поводження зі зброєю.

Інфраструктура та безпека під час занять

Оскільки безпекова ситуація залишається напруженою, питання збереження життя студентів під час занять стоїть на першому місці. Більшість університетів у великих містах (Київ, Львів, Харків, Дніпро, Одеса) об'єднали свої зусилля, створюючи спільні міжвишівські центри підготовки. Це дозволяє ефективно використовувати обмежені ресурси та сучасне обладнання.

Усі локації для практичних занять, включаючи тири та тренувальні тактичні поля, оснащені сертифікованими укриттями. Практичні виїзди на полігони плануватимуться з урахуванням поточної безпекової карти регіону. Крім того, для студентів із тимчасовими обмеженнями за станом здоров'я розроблені альтернативні модулі, які фокусуються на кібербезпеці, цивільному захисті та інформаційній протидії ворогу.

Адаптація розкладу та реакція студентської спільноти

Впровадження БВП викликало багато обговорень у студентському середовищі. Головні занепокоєння стосувалися навантаження, адже поєднувати складну профільну освіту з військовим вишколом непросто. МОН запевнило, що розклади будуть максимально гнучкими. Практичні модулі планується проводити блоками (інтенсивами) тривалістю по кілька днів, під час яких студенти звільнятимуться від звичайних занять.

Студентські ради університетів активно беруть участь у процесі підготовки. Вони контролюють якість побутових умов на полігонах та прозорість критеріїв оцінювання. Спільна мета освітян, військових та студентів — зробити БВП не формальною "повинністю", а реальним інструментом здобуття життєво необхідних навичок.

Запуск базової військової підготовки з 1 вересня 2026 року стане новою віхою в історії української вищої освіти. Це не просто відповідь на виклики війни, а стратегічний крок до побудови суспільства всеохопної стійкості, де кожен освічений громадянин є надійним щитом для своєї країни.