Подолати освітній розрив: як з вересня 2026 року в Україні запрацювала державна система компенсації знань

Масштаб виклику: чому реформа була життєво необхідною

Останні роки суттєво вплинули на якість знань українських школярів. Результати міжнародних та внутрішніх моніторингів продемонстрували наявність так званого «освітнього розриву» — різниці між фактичними знаннями учнів та вимогами державного стандарту. Найбільше постраждали математика, природничі науки та читацька грамотність.

У Міністерстві освіти і науки наголошують: ігнорування цієї проблеми загрожувало б довгостроковими економічними та соціальними втратами для країни. Саме тому вересень 2026 року став точкою відліку для впровадження системного рішення, яке розроблялося спільно з провідними українськими методистами, психологами та міжнародними партнерами.

Етап перший: Загальнонаціональна діагностика без стресу

Перші два тижні вересня присвячені не вивченню нового матеріалу, а м'якій діагностиці. Міністерство повністю відмовилося від традиційного оцінювання у вигляді контрольних робіт, які викликали стрес в учнів. Натомість впроваджено інтерактивні діагностичні сесії.

• Адаптивні тести: Спеціальна платформа пропонує завдання, складність яких змінюється залежно від відповідей учня. Це дозволяє точно визначити, на якому саме етапі (у якому класі чи темі) виникла прогалина.
• Ігровий формат для початкової школи: Молодші школярі проходять діагностику у формі квестів та інтерактивних завдань.
• Психологічний супровід: Перед початком тестувань педагоги пройшли інструктаж, як мінімізувати тривожність дітей та налаштувати їх на те, що діагностика — це не іспит, а «карта допомоги».

Індивідуальна траєкторія надолуження знань

Головна інновація системи полягає в тому, що за результатами діагностики для кожного учня, який має значні прогалини, автоматично формується Індивідуальна освітня траєкторія надолуження (ІОТН). Вона розрахована на перше півріччя і включає кілька інструментів:

По-перше, це малі навчальні групи (компенсаційні студії). Учні, які мають схожі прогалини в конкретних темах, об'єднуються у групи по 3-5 осіб для занять із вчителем після основних уроків.

По-друге, впроваджується асинхронне навчання. Школярі отримують доступ до спеціально розроблених коротких відеопояснень та практичних тренажерів, які дозволяють наздогнати матеріал у власному темпі.

По-третє — інтенсиви під час канікул. Для учнів старших класів, які готуються до випускних іспитів, під час осінніх та зимових канікул працюватимуть добровільні предметні школи-інтенсиви.

Державне фінансування та мотивація педагогів

Найбільшим викликом під час підготовки реформи було навантаження на вчителів. Уряд вирішив це питання шляхом запровадження цільової державної субвенції. Усі години, які вчитель витрачає на проведення діагностики, аналіз результатів та роботу в компенсаційних студіях, тарифікуються окремо та оплачуються з підвищеним коефіцієнтом (плюс 30% до базової ставки за кожну «компенсаційну» годину).

«Ми розуміємо, що успіх реформи тримається на вчителеві. Педагог не повинен працювати на ентузіазмі. Кожна хвилина його додаткової роботи з дитиною, яка потребує допомоги, оплачується державою», — зазначили в профільному міністерстві.

Очікувані результати: курс на якість та рівність

Запуск Національної системи компенсації освітніх втрат покликаний розв'язати проблему нерівності в доступі до якісної освіти. Раніше родини, які мали фінансову можливість, наймали репетиторів, тоді як діти з вразливих категорій залишалися сам на сам із проблемами. Тепер якісна допомога стає доступною кожній дитині безпосередньо у її школі.

Планується, що до кінця навчального року 2026/2027 понад 80% учнів, які мали середній та низький рівень успішності через прогалини минулих років, зможуть вийти на базовий та достатній рівень навчальних досягнень. Це закладе міцний фундамент для подальшого розвитку українського людського капіталу та відбудови нашої держави.