Освітній безвіз у дії: з вересня 15 українських університетів стануть повноправними членами Європейських університетських альянсів

Новий етап євроінтеграції вищої школи

Сьогодні, 11 липня 2026 року, було офіційно оприлюднено фінальний перелік українських університетів, які приєдналися до престижної мережі European Universities Alliances. Ця ініціатива, започаткована Європейською Комісією, спрямована на створення транснаціональних консорціумів між вишами для підвищення конкурентоспроможності європейської освіти у світі. Досі українські ЗВО могли брати участь у таких альянсах лише на правах асоційованих партнерів із суттєвими обмеженнями. Проте вже з 1 вересня 2026 року п'ятнадцять вітчизняних університетів отримають статус Full Partners.

За інформацією МОН України, загальний бюджет підтримки українських ЗВО в межах цієї програми на наступні три роки складе понад 25 мільйонів євро. Фінансування буде спрямоване безпосередньо з фондів ЄС (програми Erasmus+) та державного бюджету України. Це дозволить модернізувати лабораторії, покрити витрати на академічну мобільність та створити спільні цифрові платформи.

Що отримають українські студенти та викладачі?

Інтеграція в європейські альянси — це не просто декларативний крок, а глибока трансформація навчального процесу. Для студентів та викладачів це означає появу реальних інструментів інтеграції:

• Спільні дипломи за замовчуванням. Випускники бакалаврату та магістратури отримуватимуть дипломи спільного зразка, які одночасно визнаватимуться в Україні та країнах-партнерах альянсу без додаткових процедур нострифікації.
• Віртуальна та фізична мобільність. Студенти зможуть вільно обирати до 30% навчальних дисциплін у партнерських європейських університетах. Завдяки розвитку гібридних технологій навчання, прослухати курс лекцій від професора Сорбонни чи Мюнхенського технічного університету можна буде онлайн, перебуваючи в Києві, Львові чи Харкові.
• Спільні наукові проєкти. Українські вчені отримають безпосередній доступ до суперкомп'ютерів, унікальних фізичних і хімічних лабораторій та дослідницьких центрів Європи.
• Спільний освітній простір. Студенти українських вишів матимуть доступ до бібліотечних фондів та хмарних сховищ усіх університетів, що входять до їхнього альянсу.

Хто став першопрохідцем?

До списку п'ятнадцяти університетів увійшли провідні класичні та профільні технічні заклади з різних регіонів України. Серед них — Київський національний університет імені Тараса Шевченка, який приєднався до альянсу EUniWell (Європейський університет благополуччя), Львівська політехніка, яка увійшла до консорціуму EUt+ (Європейський технологічний університет), та Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, що став частиною альянсу Aurora.

Як зазначають у Міністерстві освіти і науки України, відбір здійснювався на основі жорсткого конкурсу, де оцінювався науковий потенціал університетів, рівень володіння англійською мовою серед викладацького складу та готовність до глибоких інституційних реформ.

Економічний та соціальний ефект програми

Головне завдання цієї програми в умовах відновлення України — зупинити відтік талановитої молоді за кордон. Замість того, щоб вступати до іноземних університетів задля європейського диплома, українські абітурієнти отримують можливість навчатися вдома, отримувати знання європейського рівня та паралельно залучатися до проєктів відбудови нашої держави.

«Це переломний момент для всієї системи. Ми більше не є бідними родичами європейської академічної спільноти. Ми стаємо її рівноправними архітекторами. Наші студенти отримують європейську освіту, фізично залишаючись в Україні та допомагаючи піднімати економіку вже сьогодні», — прокоментував запуск програми заступник міністра освіти з питань європейської інтеграції під час сьогоднішнього брифінгу.

Очікується, що перші інтегровані навчальні плани запрацюють уже з 1 вересня 2026 року. Студенти перших курсів університетів-переможців конкурсу вже під час цьогорічної осінньої сесії зможуть оцінити переваги навчання за стандартами найкращих університетів Європи.