Історичний крок НУШ: з 1 вересня понад 150 ліцеїв України розпочинають пілотування реформи профільної середньої освіти

Суть реформи: Чому старша школа більше не буде такою, як раніше?

Головна мета реформи профільної середньої освіти — відійти від радянської моделі, де учні 10–11 класів вивчали понад 15 обов'язкових предметів одночасно, часто не маючи змоги заглибитися в ті дисципліни, які їм дійсно знадобляться для майбутньої професії. Тепер навчання у старшій школі (яка стає трирічною — з 10 по 12 клас) буде розділене на два основні спрямування:

• Академічний профіль: орієнтований на продовження навчання у закладах вищої освіти. Учні зможуть обирати профільні предмети та курси відповідно до своїх інтересів (наприклад, STEM, гуманітарний, мовний тощо).
• Професійний профіль: орієнтований на ринок праці. Учні здобуватимуть першу професію у професійних коледжах та закладах професійно-технічної освіти, поєднуючи загальну середню освіту з практичними навичками.

З 1 вересня 2026 року пілотні ліцеї тестуватимуть саме модель академічного ліцею, де підлітки отримають небачену раніше свободу вибору навчальних дисциплін.

Індивідуальний навчальний план: Як це працюватиме на практиці?

У пілотних ліцеях традиційний розклад для всього класу відходить у минуле. Навчальна програма десятикласника тепер складатиметься з трьох обов'язкових компонентів:

1. Ядро знань (інваріантна частина): предмети, які є обов'язковими для всіх. Сюди увійдуть українська мова та література, історія України, математика, іноземна мова та фізична культура. Проте навіть ці предмети викладатимуться за новими інтегрованими програмами.
2. Профільні предмети: поглиблене вивчення дисциплін, обраних учнем. Наприклад, якщо підліток обирає природничий профіль, він матиме додаткові години фізики, хімії та біології.
3. Вибіркові курси: абсолютно нова опція для українських шкіл. Учень може обрати курси, які не стосуються безпосередньо його профілю, наприклад, фінансову грамотність, робототехніку, медіаграмотність чи основи психології.

Для реалізації цієї моделі ліцеї створюють гнучкі міжкласні групи. Це означає, що на уроках математики учень може сидіти з одними однокласниками, а на уроці астрономії чи біології — зовсім з іншими, залежно від обраного рівня складності предмета.

Безпека та інфраструктура: Реалії 2026 року

Запуск реформи відбувається в умовах триваючих безпекових викликів. Тому ключовою вимогою до кожного з понад 150 пілотних ліцеїв була наявність сучасного, облаштованого укриття, здатного вмістити всіх учасників освітнього процесу в разі повітряної тривоги. Багато ліцеїв у прифронтових областях працюватимуть у змішаному форматі, використовуючи спеціально створені підземні класи.

Крім того, Міністерство освіти і науки спільно з міжнародними донорами виділило значні субвенції на модернізацію природничих та STEM-лабораторій у пілотних закладах. Нова старша школа потребує сучасного обладнання: від 3D-принтерів та робототехнічних наборів до сучасних цифрових мікроскопів і віртуальних симуляторів для хімічних дослідів.

Підготовка педагогів: Хто навчатиме за новими стандартами?

Успіх будь-якої реформи залежить від вчителя. Протягом весни та літа 2026 року понад 5000 педагогів пілотних ліцеїв пройшли інтенсивні курси підвищення кваліфікації. Навчання фокусувалося на методиках інтегрованого викладання, критеріальному оцінюванні без стресу, а також на психологічній підтримці підлітків в умовах воєнного стану.

Особливу увагу приділили ролі тьютора (або куратора). У кожному пілотному ліцеї з'явиться посада педагогічного радника, який допомагатиме десятикласникам коригувати їхню індивідуальну освітню траєкторію, аналізувати успіхи та, за потреби, змінювати обраний профіль навчання протягом першого семестру.

Чого очікувати батькам та учням?

Для багатьох родин перехід на нову систему є хвилюючим. Проте експерти заспокоюють: пілотний рік створений саме для того, щоб виявити всі слабкі місця системи та усунути їх до того, як реформа стане обов'язковою для всієї країни у 2027 році. Головний плюс для учнів — можливість усвідомлено підготуватися до вступу у ЗВО без потреби у виснажливому та дорогому репетиторстві, адже школа нарешті даватиме саме ті знання, які потрібні для майбутньої професії.

Україна робить впевнений крок до європейських стандартів освіти. Попри всі труднощі сьогодення, запуск профільної школи доводить, що ми інвестуємо в наше майбутнє — розумне, конкурентоспроможне та вільне покоління.