Гроші йдуть за студентом: як масштабна реформа державних грантів у вересні 2026 року перекроїла вищу освіту в Україні

Від експерименту до національного стандарту: як працює система у 2026 році

Запуск системи державного співфінансування вищої освіти, який починався як пілотний проєкт кілька років тому, у вересні 2026 року запрацював як основний та безповоротний механізм. Головна філософія реформи — «гроші йдуть за студентом». Це означає, що державні кошти на навчання більше не розподіляються виключно між університетами у вигляді фіксованого держзамовлення. Натомість абітурієнти, які успішно склали Національний мультипредметний тест, отримали персональні сертифікати на певну суму, яку вони могли спрямувати до будь-якого обраного закладу освіти — як державного, так і приватного.

Цього року суми грантів були проіндексовані відповідно до реальної вартості навчання та розділені на дві основні категорії:

• Грант І рівня (часткове покриття): призначався для вступників, які набрали від 150 до 170 балів із профільних предметів НМТ. Цей сертифікат покриває від 40% до 60% вартості річного контракту.
• Грант ІІ рівня (високе покриття): для абітурієнтів із результатом 170+ балів. Держава компенсує від 75% до 100% вартості навчання, залежно від обраної спеціальності та престижності програми.

Битва за студента: як відреагували українські університети

Станом на середину вересня керівники ЗВО підбивають перші підсумки приймальної кампанії, і вони виявилися неочікуваними для багатьох старожилів освітнього ринку. Нова система змусила університети вийти з зони комфорту. Раніше регіональні або менш популярні заклади виживали за рахунок гарантованого розподілу бюджетних місць міністерством. Тепер же, коли студент із грантом у кишені отримав повну свободу вибору, розпочалася справжня конкурентна боротьба.

Ректори провідних університетів зазначають, що у 2026 році закладам довелося кардинально переглянути свої підходи до маркетингу, оновити матеріально-технічну базу та запропонувати гнучкіші освітні траєкторії. Навіть приватні університети, які раніше були недоступні для багатьох через високу вартість, цього року зафіксували рекордний приплив першокурсників, які змогли оплатити до 80% навчання за рахунок державних грантів.

Пріоритет на відбудову: де держава платить найбільше

Важливим аспектом реформи у вересні 2026 року стало чітке фокусування на потребах відновлення України. Міністерство освіти і науки разом із Міністерством економіки розробили гнучку шкалу коефіцієнтів для грантів. На гуманітарні та кон'юнктурні спеціальності (право, менеджмент, маркетинг, філологія) сума гранту була фіксованою та покривала лише частину навчання.

Натомість для критично важливих для відбудови країни галузей держава запровадила так звані «Гранти відновлення», які покривають 100% вартості навчання навіть за середніх балів НМТ. До цього списку увійшли:

• Інженерія, будівництво та архітектура;
• Енергетика та альтернативні джерела живлення;
• Оборонно-промисловий комплекс та робототехніка;
• Реабілітація, військова медицина та психологія.

Такий крок дозволив не лише підтримати талановиту молодь, а й збалансувати ринок праці, спрямувавши молодих фахівців у сектори, де країна відчуватиме гострий дефіцит кадрів найближчі десятиліття.

Цифрова простота через «Дію» та перші виклики

Окремим досягненням кампанії 2026 року стала абсолютна цифровізація процесу. Жодних паперових заяв чи черг у бухгалтеріях ЗВО. Після зарахування студент у кілька кліків у застосунку «Дія» активував свій грант, і кошти автоматично перераховувалися на рахунок університету. Транзакції відбувалися прозоро та швидко.

Проте, вересень виявив і низку викликів. Зокрема, деякі регіональні університети у прифронтових областях, попри наявність грантових коштів у студентів, зіткнулися з проблемою відтоку абітурієнтів до безпечніших західних та центральних областей України. Освітні експерти наголошують, що у майбутньому держава має запровадити додаткові територіальні коефіцієнти, аби підтримати університети, які працюють у складних безпекових умовах.

Попри всі труднощі, вересневий старт грантової системи довів: українська освіта стає ринковою, орієнтованою на студента та інтегрованою у європейські стандарти. Це важливий крок до створення нової еліти, яка відбудує сильну та модернову Україну.