Фінансова автономія та професійне визнання: в Україні затверджено нову систему оплати праці та сертифікації педагогів

Нова ера в оплаті праці: відхід від радянської тарифної сітки

Сьогодні, 8 листопада 2026 року, уряд ухвалив історичне рішення, до якого українська освітня система йшла кілька років. Єдина тарифна сітка (ЄТС), запроваджена ще у минулому столітті, остаточно визнана такою, що не відповідає сучасним економічним реаліям та не стимулює професійний розвиток вчителя.

Головний недолік старої системи полягав у тому, що базовий оклад вчителя вищої категорії був прив'язаний до фіксованого прожиткового мінімуму, а більша частина доходу формувалася за рахунок хаотичних надбавок та доплат (за перевірку зошитів, класне керівництво, завідування кабінетом тощо). Це створювало бюрократичний хаос та робило заробітну плату педагога залежною від суб'єктивного рішення адміністрації школи.

Затверджена 8 листопада нова модель базується на базовому окладі не нижче 3 прожиткових мінімумів для наймолодшого спеціаліста та прозорій системі коефіцієнтів, які прораховуються автоматично через Національну освітню інформаційну систему.

Конструктор заробітної плати: з чого складатиметься дохід вчителя?

Нова система оплати праці побудована за принципом «прозорого конструктора». Вона складається з трьох ключових блоків:

• Базова ставка (70% від загального доходу): Фіксований високий оклад, який залежить від кваліфікаційного рівня (із 7 рівнів відповідно до Національної рамки кваліфікацій) та навантаження. Він є гарантованим державою та не може бути зменшений керівництвом закладу.
• Стимулююча частина (20%): Доплати за складність умов праці (робота у прикордонних або прифронтових зонах, інклюзивні класи), результати проходження добровільної сертифікації (+20% або +30% до окладу) та володіння сучасними цифровими методиками.
• Регіональний/громадьский бонус (до 10%): Заохочувальні виплати від органів місцевого самоврядування, які тепер мають право додатково фінансувати успішних педагогів зі своїх бюджетів за чіткими критеріями.

«Ми відходимо від концепції, коли вчитель змушений “збирати годинами” свій мінімальний оклад. Відтепер педагог отримує гідну базову оплату за свою стандартну ставку 18 академічних годин та методичну роботу, а додаткові сертифікації та успіхи учнів стають прямим інструментом збільшення доходу», — зазначили в МОН під час брифінгу 8 листопада.

Трансформація сертифікації: від бюрократії до «Педагогічного портфоліо»

Разом зі зміною системи оплати праці зазнала кардинальних трансформацій і процедура сертифікації та атестації педагогів. Починаючи з листопаду 2026 року, відкриті уроки для комісій та паперові папки зі звітністю назавжди відходять у минуле.

Замість цього запроваджується система Єдиного цифрового портфоліо педагога. Кожен учитель у своєму особистому кабінеті накопичує накопичувальні бали за:

• Пройдені курси підвищення кваліфікації (із верифікованих освітніх центрів та платформ);
• Участь у розробці авторських навчальних програм, підручників та методичних посібників;
• Менторство та наставництво над молодими фахівцями;
• Результативність участі учнів у наукових проєктах та олімпіадах.

При досягненні певної кількості балів система автоматично пропонує вчителю підвищення кваліфікаційного категорії або направлення на добровільну сертифікацію без необхідності збирання підписів та проходження виснажливих бюрократичних кіл.

Фінансова автономія шкіл та роль територіальних громад

Важливим аспектом реформи є зміна механізму розподілу освітньої субвенції. Відтепер кошти з державного бюджету спрямовуються безпосередньо на рахунки закладів освіти за формулою «гроші за якість та обсяг освітніх послуг».

Школи отримують більшу фінансову автономію. Директор за погодженням із Педагогічною радою має право встановлювати внутрішні преміальні коефіцієнти для вчителів, які реалізують інноваційні міждисциплінарні проєкти або займаються волонтерською освітньою діяльністю. Проте всі ці виплати мають бути повністю прозорими та публікуватися на сайті закладу в режимі реального часу.

Реакція освітянської спільноти та подальші кроки

Експерти та представники профспілок загалом позитивно оцінили ухвалений пакет документів, підкресливши, що реформа нарешті створює здорову конкуренцію в шкільному середовищі та мотивує молодь обирати педагогічні спеціальності у закладах вищої освіти.

Протягом листопада-грудня 2026 року МОН проведе серію регіональних роз'яснювальних вебінарів для бухгалтерів та керівників закладів освіти, а вже з 1 січня 2027 року нова система оплати праці запрацює в повному обсязі для всіх закладів загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти України.